Енергетичний менеджмент

Методика розслідування окремих видів злочинів

Тема № 21. Наукові основи методики розслідування окремих видів злочинів

1.       Методика розслідування окремих видів злочинів — це розділ криміналістики, який складається з системи наукових положень та роз­роблених на їх основі рекомендацій щодо процесу розкриття та розслі­дування злочинів.

Задачі криміналістичної методики:

1)       сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю (за­гальна задача);

2)       вивчення з позицій криміналістики злочину та злочинності;

3)       вивчення досвіду щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам;

4)       розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам.

2.       Принципи формування окремих криміналістичних методик.

—      законність (методичні рекомендації повинні відповідати нормам діючого законодавства);

—      наукова обґрунтованість;

—      відповідність потребам практики.

3.       Криміналістична характеристика злочинів — порівняно нова ка­тегорія криміналістичної науки. Виникнення й розробку цього поняття як самостійного елемента в структурі окремої методики розслідування злочинів відносять до середини 60-х — початку 70-х років XX ст. Упе­рше до розробки й обґрунтування необхідності введення в науковий обіг і використання криміналістичної характеристики злочинів у слід­чій практиці звернулися Л.О. Сергеев та О.Н. Колесниченко.

Криміналістична характеристика злочинів — це той функціонально значущий елемент, із якого розпочинається формування напрямку роз­слідування і використання якого має прикладне, пошукове, оціночне значення при розслідуванні злочинів та аналізі його результатів.

Отже, криміналістична характеристика злочинів — це типова інфо­рмаційна система, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій.

4.       Структура криміналістичної характеристики та зміст її елементів залежать від різновиду злочинів. Типовими елементами криміналістич­ної характеристики злочинів є:

o спосіб вчинення злочину;

o предмет злочинного посягання;

o слідова картина;

o особа потерпілого;

o особа злочинця;

o місце, час, обстановка вчинення злочину.

5.       Процес    розслідування злочинів можна розділити на три етапи:

•          початковий;

•          наступний;

•          заключний.

Тема № 22. Розслідування злочинів проти життя і здоров'я особи

1.       Усі вбивства можна поділити на дві великі групи:

•          вбивства, вчинені за умов очевидності (очевидні вбивства);

•          вбивства, вчинені за умов неочевидності (неочевидні вбивства).

Елементами криміналістичної характеристики вбивств є дані про:

типові способи вчинення та приховування вбивств; слідову картину; особливості особи злочинця та потерпілого; час, місце, обстановку вчи­нення вбивств.

2.       Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування вбивств:

o убивство вчинено відкрито (в умовах очевидності), труп знайдено, особу жертви встановлено, вбивцю затримано;

o убивство вчинено в умовах неочевидності, особа жертви не відо­ма, особа злочинця не відома;

o виявлено труп людини (коли мала місце заява про її зникнення);

o виявлено труп невідомої особи або частини розчленованого трупа;

o виявлено труп з ознаками інсценування (самогубство, нещасний випадок, природна смерть).

3.       Характер і зміст слідчих версій про вбивства визначаються слідчою ситуацією, що склалася на момент порушення кримінальної справи.

Інформація, отримана на основі аналізу слідчої ситуації, є підставою для висування слідчих версій. Так, на основі факту виявлення трупа з ознаками насильницької смерті можуть бути висунуті версії про вбивс­тво, самогубство, нещасний випадок. При неясності характеру смерті ці версії можуть бути доповнені припущеннями про її настання в резуль­таті захворювання або про раптову смерть.

Планування розслідування буде складатися з перевірки слідчих вер­сій шляхом проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

4.       При розслідуванні вбивств необхідним є проведення таких слід­чих дій:

-          огляд місця події і трупа;

-          пред'явлення трупа для впізнання;

-          допит (свідків, підозрюваного);

-          обшук;

— призначення експертиз (судово-медичної, судово-психіатричної, криміналістичних).

Тема № 23. Розслідування злочинів проти власності

1.       Базовими елементами криміналістичної характеристики зазіхань на майно шляхом крадіжок, грабежів і розбоїв є: предмет злочинного посягання, слідова картина, місце, час, обстановка, спосіб вчинення злочину, особа злочинця, особа потерпілого.

2.       Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні кра­діжок:

o де і коли вчинено крадіжку;

o яке майно стало предметом злочинного посягання (індивідуальні ознаки, вартість, стан, кому належить майно);

o хто вчинив крадіжку, особа злочинця (вік, рід занять, мотиви зло­чинної поведінки, попередня злочинна діяльність);

o чи мала місце співучасть у вчиненні злочину, її форма, яким був розподіл ролей між співучасниками;

o яким способом вчинено крадіжку;

o хто є потерпілим (рід занять, спосіб життя), чи мала місце віктим- на поведінка;

o які обставини сприяли вчиненню крадіжки.

При розслідуванні злочинів даної категорії огляд місця події зазви­чай проводиться до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Об'єктами огляду можуть бути: приміщення, ділянки мі­сцевості, транспортні засоби, шафи, столи, сейфи, документи. Разом із цим, необхідним є проведення допитів потерпілого, свідків. Допит пі­дозрюваного проводиться після затримання, особистого обшуку, обшу­ку за місцем проживання. Під час розслідування крадіжок може виник­нути необхідність у призначенні та проведенні таких експертиз, як дактилоскопічна, трасологічна, товарознавча, біологічна, хімічна тощо.

3.       Характер первинних слідчих при розслідуванні грабежів та розбо­їв багато в чому залежить від того, чи затримана підозрювана особа або тільки є інформація про факт вчинення злочину. Якщо є тільки дані про факт вчинення злочину, то розслідування зазвичай починається з допи­ту потерпілого, огляду місця події, огляду одягу і освідування потерпі­лого, призначення судово-медичної експертизи щодо нього, допиту сві- дків-очевидців.

Під час допиту в потерпілого з'ясовується, як він опинився на місці злочину, скільки було злочинців, як вони називали один одного, їхні ін­дивідуальні прикмети (зовнішність, ріст, хода, одяг та ін.).

Завданнями огляду місця події є виявлення слідів злочину (слідів рук, ніг, запахових слідів, слідів застосування вогнепальної зброї тощо). Крім того, при огляді місця події слід звернути увагу на сліди, які мо­жуть свідчити про інсценування. Це: надмірний безлад на місці події, неприродний вигляд і розташування слідів злочину тощо.

Окрім судово-медичної експертизи, можуть бути призначені трасо- логічна, балістична, біологічна та інші види судових експертиз.

4.       Під час розслідування шахрайства повинні бути встановлені такі обставини: чи мало місце шахрайство; предмет шахрайства; місце, час, умови вчинення злочину; спосіб шахрайства, дані про особу потерпіло­го та злочинця, інші обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

Судовій практиці відомі численні способи заволодіння чужим май­ном шляхом обману. Досить часто злочинці використовують підроблені документи. Розслідування шахрайства, як правило, починається з допи­ту потерпілого. Під час допиту з'ясовується, коли і за яких обставин було вчинено обман або зловживання довірою, яким способом, чи був він знайомий зі злочинцем, яке майно, предмети, документи передані шахраю, їхні індивідуальні ознаки, у якому напрямку і за яких обставин злочинці зникли з місця вчинення злочину.

Огляд місця події доцільно проводити в тих випадках, коли є мож­ливість виявити сліди злочину.

Після затримання підозрюваного проводиться його особистий об­шук та обшук за місцем проживання (місцем роботи). Допит підозрю­ваного проводиться негайно. З інших слідчих дій у справах про шах­райство найбільш часто проводяться пред'явлення для впізнання, очні ставки, призначаються судові експертизи.

5.       При розслідуванні вимагань підлягають встановленню такі обста­вини: чи мало місце вимагання; предмет вимагання; місце, час вчинен­ня злочину; спосіб вимагання; дані про потерпілого (місце роботи, по­сада, матеріальний стан); хто вчинив вимагання; які причини та умови сприяли вчиненню злочину.

Слідчому огляду по даній категорії злочинів підлягають: місце пред'явлення вимагачами своїх вимог потерпілому, місце передачі ма­теріальних цінностей, місце утримання викраденої особи, місце перебу­вання співучасників злочину, які спостерігали за передачею предмета вимагання.

У потерпілого під час допиту з'ясовується: чи відомі йому вимагачі; чи вперше були пред'явлені незаконні вимоги; у якій формі пред'явлені вимоги; що саме вимагали (гроші, майно, право на майно); чи викону­вав потерпілий раніше вимоги вимагачів; чи звертався потерпілий за захистом від вимагачів (якщо так, то до кого; яким був результат; якщо не звертався, то чому); у чому полягає суть погроз; чи застосовувалося до потерпілого (його родичів) насильство; якщо так, то яке; скільки бу­ло вимагачів, особливості їх зовнішнього вигляду; чи мали вони зброю; якщо так, то яку; чи користувалися транспортним засобом; якщо так, то яким (марка, модель, номерний знак); які індивідуальні ознаки ціннос­тей, що були передані злочинцям.

Як свідки в справах про вимагання допитуються: члени родини по­терпілого, друзі, колеги, особи, з якими потерпілий перебував в інтим­них стосунках; особи, які позичили потерпілому гроші, родичі, друзі, знайомі підозрюваних (обвинувачених) та ін.

При розслідуванні даного злочину можуть призначатися такі експе­ртизи: судово-медична, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів, судово-почеркознавча, судово-товарознавча, судово-бухгалтерська та ін.

Тема № 24. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності

1.       Злочини у сфері господарської діяльності — це умисні діяння, що заподіюють шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт та послуг.

2.       Контрабанда — це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культур­них цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактив-

них матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 201 KK України).

Криміналістична характеристика контрабанди:

—      предмет злочинного посягання (це можуть бути як товари, інші цінності, які перебувають у вільному обігу, так і предмети, обіг яких обмежено або які взагалі вилучені з цивільного обігу);

—      способи вчинення контрабанди:

•          переміщення поза митним контролем (об'їзд, обхід митних постів);

•          переміщення шляхом приховування від митного контролю (вико­ристання тайників, приховування шляхом зміни зовнішнього вигляду предмета, застосування підроблених документів тощо);

—      сліди злочину (сліди підфарбовування, розпилу, розрізу, тертя та ін.);

—      обстановка вчинення контрабанди (зона митного контролю);

—      особа злочинця (більшість злочинів вчинюється чоловіками віком від 18 до 40 років).

Ефективність розслідування контрабанди залежить від своєчасного і тактично грамотного проведення таких слідчих дій, як огляд місця по­дії, освідування, обшук (особистий обшук), допит підозрюваного, свід­ків. Може виникнути необхідність у проведенні таких експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, трасологічна, судово-товаро­знавча, судово-мистецгвознавча, судово-хімічна.

3. Криміналістична характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:

—      предмет злочинного посягання (доход одержаний внаслідок вчи­нення предикатного злочину);

—      сліди легалізації (різноманітні документи);

—      місце, час та обстановка вчинення злочину (місце — місцезнаход­ження суб'єкта господарювання, час — початок злочинної діяльності, обстановка — особливості функціонування суб'єкта господарювання);

—      особа злочинця (більшість злочинів вчинюється чоловіками віком 27-55 років);

—      спосіб вчинення злочину.

В.А. Журавель виділяє такі типології злочинних схем легалізації (відмивання) доходів кримінального походження:

1)       «змішування» законно отриманих грошових коштів зі злочин­ними надходженнями;

2)       укладання фіктивних правочинів;

3)       проведення операцій із цінними паперами;

4)       застосування псевдоекспортних операцій;

5)       здійснення операцій із реалізації контрабандних, контрафактних або незаконно привласнених товарів;

6)       використання механізмів псевдоінвестування;

7)       використання приватизаційних процесів;

8)       використання підконтрольних нерезидентських компаній;

9)       використання штучного банківського кредиту;

10)   використання благодійних та неприбуткових організацій.

Розслідування даного виду злочинів вимагає проведення таких слід­чих дій, як обшук (за місцем роботи та проживання підозрюваних), ви­їмка (у відповідних установах, організаціях, підприємствах). Особливо ретельно повинні бути проведені допити підозрюваного та свідків. До­сить часто виникає необхідність у призначенні судово-економічної, су­дово-бухгалтерської експертиз.

4. Криміналістична характеристика ухилення від сплати податків, зборів (інших обов'язкових платежів):

o предмет злочинного посягання (грошові кошти);

o способи підготовки, вчинення та приховування злочину;

o слідова картина;

o особа злочинця.

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування ухилення від сплати податків, зборів (інших обов'язкових платежів):

1)       досудове розслідування про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів почато після проведення документальних перевірок;

2)       досудове розслідування про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів почато після отримання матеріалів опера- тивно-розшукової діяльності підрозділів податкової міліції;

3)       досудове розслідування про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів почато за матеріалами про порушення податкового законодавства, які отримані в результаті спільних дій спів­робітників податкової міліції та податкової інспекції (співробітників Пенсійного фонду України, державної контрольно-ревізійної служби);

4)       досудове розслідування про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів почато за результатами розслідування ін­ших злочинів.

Основні слідчі дії: допит підозрюваного, свідків, обшук, виїмка. Призначаються судово-бухгалтерська та судово-економічна експертизи.

Тема № 25. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності

1. Злочини у сфері службової діяльності — це умисні діяння, що по­сягають на суспільні відносини, які забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління під­приємств, установ, організацій незалежно від форми власності (за Н.М. Ярмиш).

2.       Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової дія­льності складається з таких елементів:

•          слідова картина;

•          особа злочинця;

•          спосіб вчинення злочину;

•          мотив злочину;

•          обстановка вчинення злочину.

3.       Планування розслідування по даній категорії кримінальних справ починається з аналізу слідчої ситуації. Типовими слідчими ситуаціями по­чаткового етапу розслідування злочинів у сфері службової діяльності є:

1)       кримінальна справа порушена після проведення документальних перевірок;

2)       кримінальна справа порушена за заявою громадянина;

3)       кримінальна справа порушена за матеріалами оперативно-розшу- кової діяльності;

4)       кримінальна справа порушена за результатами розслідування ін­ших злочинів.

Основні слідчі версії:

—      має місце злочину сфері службової діяльності;

—      має місце добросовісна помилка;

—      має місце обмова.

4. При розслідуванні хабарництва підлягають встановленню такі обставини: o де і коли вчинено злочин;

o чи мав місце факт давання — одержання хабара; o що є предметом хабара (індивідуальні ознаки); o хто є хабародавцем і хабарником; o який спосіб передавання хабара було застосовано; o якою є мета давання хабара;

o чи виконані в інтересах хабародавця відповідні дії; o мало хабарництво разовий або систематичний характер; o чи не було вимагання з боку хабарника; o які обставини сприяли вчиненню злочину. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування:

1)       відомості про хабарництво отримані від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

2)       є заява громадянина про вимагання хабара;

3)       інформація про хабарництво отримана під час розслідування ін­шого злочину.

Першочергові слідчі дії при розслідуванні хабарництва: допит заяв­ника; затримання при даванні (одержанні) хабара; допит підозрювано­го; виїмка та огляд документів; обшук; огляд місця події; огляд предме­та хабара; пред'явлення для впізнання предмета хабара.

Тема № 26. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

1.       Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху:

•          спосіб вчинення злочину;

•          слідова картина;

•          обстановка вчинення злочину;

•          особа потерпілого;

•          особа злочинця.

2.       При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорож­нього руху підлягають встановленню такі обставини:

o місце та час злочинного порушення правил безпеки дорожнього

руху;

o чи є дана подія дорожньо-транспортною;

o які транспортні засоби брали участь у ДТП (їхній технічний стан);

o наслідки, що настали в результаті злочинного порушення (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріального збитку);

o хто постраждав, поведінка учасників події;

o яка причина ДТП;

o ступінь вини кожного учасника події;

o які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспор­тних засобів були порушені винним;

o наявність причинного зв'язку між допущеними порушеннями правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів та нас­лідками, що сталися;

o які обставини сприяли вчиненню злочину.

3.       Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування:

1)       водій, транспортний засіб та потерпілий знаходяться на місці по­дії або є достовірні дані про них;

2)       потерпілий та транспортний засіб знаходяться на місці події, ін­формація про водія відсутня;

3)       потерпілий знаходиться на місці події, інформація про водія та транспортний засіб відсутня.

4.       Слідчі дії початкового етапу розслідування: огляд місця події, огляд трупа, огляд транспортного засобу, допит потерпілого, допит сві­дків, допит підозрюваного (водія). Якщо водій зник із місця пригоди, то органи дізнання за дорученням слідчого здійснюють його розшук. Ра­зом із судово-медичною по даній категорії кримінальних справ призна­чаються автотехнічна, трасологічна, судово-біологічна, судово-хімічна експертизи.

Тема № 27. Розслідування підпалів і злочинних порушень правил протипожежної безпеки

1. Криміналістична характеристика даного виду злочинів включає:

•    способи підготовки, вчинення та приховування злочину;

•    слідову картину;

•          інформацію щодо особи потерпілого;

•          інформацію щодо особи злочинця.

2.       Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні під­палів і злочинних порушень правил протипожежної безпеки:

o місце та час злочину;

o характер об'єкта, де сталася пожежа;

o які вимоги пожежної безпеки порушено;

o яке майно знищено чи пошкоджено;

o які наслідки настали;

o чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;

o які обставини сприяли вчиненню злочину.

3.       Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування підпалів і злочинних порушень правил протипожежної безпеки:

1)       встановлено, що пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушен­ня правил протипожежної безпеки певною особою;

2)       встановлені наслідки пожежі, але не встановлені обставини ви­никнення пожежі, її осередок, безпосередня причина, причетні особи.

4.       Слідчі дії початкового етапу розслідування: огляд місця події, освідування, допити свідків та потерпілих, допит підозрюваних, обшук. Призначаються судово-медична, пожежно-технічна та криміналістичні експертизи.

Тема № 28. Розслідування злочинів проти довкілля

1.       Криміналістична характеристика даного виду злочинів включає:

•          предмет посягання;

•          способи підготовки, вчинення та приховування злочину

•          слідову картину;

•          дані щодо особи потерпілого;

•          дані щодо особи злочинця.

2.       Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні зло­чинів проти довкілля :

o де і коли вчинено злочин;

o який об'єкт піддався пошкодженню або знищенню;

o який механізм пошкодження або знищення;

o які норми екологічного законодавства порушені;

o які наслідки настали (матеріальна шкода);

o які обставини сприяли вчиненню злочину.

3.       Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів проти довкілля:

—      інформація про порушення екологічних норм отримана від орга­нів, що здійснюють екологічний контроль, винна особа встановлена;

—      інформація про порушення екологічних норм отримана від окре­мих громадян, винна особа не встановлена;

—      інформація про порушення екологічних норм отримана під час розслідування інших злочинів, винна особа не встановлена.

4. Першочерговими слідчими діями при розслідуванні злочинів про­ти довкілля є огляд місця події, допит свідків, допит підозрюваного, обшук, виїмка. Окрім судово-екологічної, по даній категорії криміналь­них справ можуть призначатися ґрунтознавча, судово-гемологічна, бу­дівельно-технічна, судово-іхтіологічна, хімічна, ветеринарна та інші експертизи.

 

 ...  6



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх