Конкурентоспроможність підприємства

4.1. поняття про конкурентний статус

Відомі різні підходи до визначення поняття й оцінки конкурентного статусу фірми (КСФ). І. Ансофф трактує поняття конкурентного статусу як позицію фірми в конкуренції, як своєрідний вимірник положення фірми на ринку. У цьому змісті КСФ використовується в «Мак-Кінзі» для визначення порівняльних конкурентних позицій фірми при формуванні її стратегічних завдань. Трактування І. Ансоффа в економічному змісті якоюсь мірою близькі до поняття конкурентної переваги в трактуванні М. Портера, оскільки і той, і другий вважають, що необхідно визначати співвідношення фактичної й базової продуктивності використання ресурсів фірми. Однак М. Портер не уточнює показника продуктивності. На відміну від М. Портера, І. Ансофф визначає цей показник як рентабельність стратегічних капітальних вкладень, відкоректованого на ступінь «оптимальності» стратегії фірми й ступінь відповідності потенціалу фірми цієї оптимальної стратегії. На цій сутнісній основі І.Ансофф пропонує формулу для розрахунку показника КСФ:

де If — рівень стратегічних капітальних вкладень фірми; Іц — критична точка розміру капітальних вкладень, що перебуває на межі прибутків і збитків і яка показує, що розмір капітальних вкладень, нижчий від цієї точки, не приводить до одержання доходу
І0 — точка оптимального розміру капітальних вкладень, після якої збільшення капітальних вкладень призводить до зниження доходу; S/, S0 — відповідно діюча й «оптимальна» стратегія фірми; Cf, C0 — відповідно наявна й оптимальна можливості фірми. Показники Sf/S0 й Cj/ C0 можуть оцінюватися, на думку І. Ансоффа, як середньоарифметичні бальні оцінки (за шкалою від 0 до 1) міри відповідності факторів діючої стратегії або наявних можливостей факторам оптимальної стратегії або оптимальних можливостей. Для визначення факторів стратегій і факторів можливостей І. Ансофф пропонує набори типових факторів і характер їхнього впливу на зростання обсягів виробництва й рентабельність фірми. Якщо КСФ = 1, то фірма зможе забезпечити собі винятково сильний конкурентний статус і буде однією з найефективніших. Якщо хоча б один з показників (складових) КСФ дорівнює нулю, фірма не одержить прибутки. Пропонуються такі градації КСФ: 0 < КСФ < 0,4 — слабка позиція; 0,5 < КСФ < 0,7 — середня позиція; 0,8 < КСФ < 1,0 — сильна позиція. Проаналізуємо запропонований І. Ансоффом підхід з двох точок зору. По-перше, у якому випадку фірма володіє «нульовим» КСФ. Це можливо (видно з формули) у трьох випадках: коли стратегічні капітальні вкладення фірми відповідають критичній точці; коли відсутня яка-небудь стратегія фірми; коли фірма не має у своєму розпорядженні ніяких («нульові») можливостей. Що стосується першого положення (рівності If та Ik), то це цілком можливий варіант. Щодо другого й третього положень. Таке категоричне затвердження про «нульову» фактичну стратегію й «нульовий» потенціал фірми навряд можна визнати обґрунтованим, оскільки навіть «погана», нераціональна стратегія, а тим більше якийсь «убогий» потенціал у будь-якої фірми є. Отже, найбільш імовірним є критичний рівень капітальних вкладень. По-друге, як впливають на КСФ фактори зовнішнього стосовно фірми характеру. У самій оцінці КСФ за запропонованою І. Ансоффом формулою такий вплив не враховується. Побічно, при виборі стратегічних зон господарювання (про це докладно піде мова в наступних розділах), фактори зовнішнього середовища впливають на вибір стратегії й напряму формування потенціалу фірми, але як це вплине на конкурентну позицію фірми з оцінки за формулою , установити не вдається, тому що немає чіткого визначення поняття «оптимальна» стратегія й оптимальні можливості фірми. Крім того, І. Ансофф не розглядає повною мірою вплив на конкурентну перевагу фірми (КПФ) усіх факторів зовнішнього середовища, які М. Портер назвав детермінантами «національного ромба». Вважаємо за доцільне об'єднати позиції обох авторів на підставі, по-перше, розмежування самих понять КПФ і КСФ; по-друге, на основі конкретизації методів оцінювання того й іншого; по-третє, визначення залежності рівня КПФ від КСФ. Конкурентний статус фірми, на наш погляд, повинен характеризувати передумови досягнення фірмою того чи іншого рівня конкурентної переваги. Ці передумови визначаються, з одного боку, стратегічним потенціалом фірми (СПФ), з іншого — сукупним впливом детермінантів «національного ромба» на умови досягнення цього рівня. Інакше кажучи, КСФ повинен відповідати на питання:

 

 ...  17



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх