Макроекономіка читать онлайн безплатно

16. Споживання та заощадження в умовах приватної економіки закритого типу: графічна інтерпретація їх залежності від доходу, коефіцієнти схильності, недоходні чинники, функція споживання

Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати. Споживчі витрати, або споживання – витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів іоплату послуг для задоволення особистих потреб. На величину споживчих витрат впливає багато факторів. Серед них головним є наявний дохід DI, або дохід, що залишається після сплати податків, яким вони можуть вільно розпоряжатися. Але частина доходу заощаджується. Заощадження – та частка особистого доходу, що не споживається, тобто S = DI-C.

На мал. 1 показана залежність споживання від наявного доходу. На цьому графіку бісектриса – така лінія споживання, яка свідчить, що весь дохід витрачається лише на споживання. Але насправді споживчі видати зазвичай менші, а інколи більші за наявний дохід. Це відображає лінія С. Якщо С3<DI3, то виникають заощадження, а якщо C1>DI1, то це свідчить про те, що певна частка споживчих видатків здійснюється за рахунок боргу (попередні заощадження або запозичення).

Мал. 2 показує залежність заощаджень від наявного доходу. Точка S2 – споживання дорівнює наявному доходу, а заощадження =0. В т. S1 – споживається більше, ніж є доходу, зменшуютья накоплені раніше заощадження. В т. S3 – споживається менше, ніж є доходу, виникають заощадження.

Вимірювання залежності споживання і заощадження від наявного доходу здійснюється з допомогою коефіцієнтів схильності до споживання та заощадження. Коефіцієнти середньої схильності до споживання та заощадження: c = C/DI та s = S/DI. Застосовуються також коефіцієнти граничної схильності до споживання та заощадження, які визначаються за формулами: та . При цьому c+s=1

Крім наявного доходу на споживання впливають інші чинники. До них можна віднести такі: багатсво, ціни, очікування, споживча заборгованість, відсоткова ставка.

Споживання, яке не залежить від доходу, а змінюється під впливом інших чинників, називають автономним (). Під впливом чинників автономного споживання зміщується у відповідний бік. Це дає підстав записати функцію споживання: . Звідси можна визначити зміну споживання:

17. Інвестиційний попит: його чинники, чистий прибуток від інвестування, інвестиції і відсоткова ставка, автономні інвестиції, інвестиційна функція

Одним з важливих чинників сукупних видатків є інвестиції. У короткостроковому періоді вони впливають на рівень виробництва через зміни в сукупному попиті. У довгостроковому періоді вони впливають на виробництво через процес капіталоутворення, що змінює рівень потенційного ВВП.

Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є читсий прибутко, який інвестори очікують отримати від інвестування. Вихідною базою для його кількісної оцінки є дохід від інвестування. Чистий прибуток менший за дохід від інвестування на величину затрат. пов’язаних із сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів і податку на прибуток. Це можна виразити такою формулою: . Де Ii – очікуємий дохід від інвестицій, r – реальна відсоткова ставка, t – ставка податку на прибуток.

Попит на інвестиції має місце лише тоді, коли NP>0. Чим вищий чистий прибуток, тим більший інвестиційний попит.

Серед чиників інвестиційного попиту найбільш мінливим є відсоткова ставка. Тому модель інвестиціного попиту будується на основі залежності інвестицій від відсоткової ставки. Відсоткова ставка – ціна інвестицій. При її зростанні зменшується прибутковість інвестування. Це зменшує кількість проектів, що зменшує інвестиційний попит. Отже, між відсотковою ставкою та інвестиційним попитом існує обернена залежність.

Крім відсоткової ставки, на чистий прибутко та інвестиційний попит впливають інші чинники. Серед них можна виділити такі: технологічний прогрес; рівень забезпеченості галузі основним капіталом; витрати на придбання (крім ціни), експлуатацію та обслуговування устаткування; рівень оподаткування прибутку; ділові очікування.

Інвестиції, які перебувають під впливом інших чинників (крім відсоткової ставки), є автономними інвестиціями, а чинники, що впливають на них, – чинниками автономних інвестицій. У моделі інвестиційного попиту чинники автономних інвестицій зміщують криву інвестиційного попиту у відповідний бік. Звідси випливає інвестиційна функція: . b – коефіцієнт чутливості інвестицій до зміни відсоткової ставки (реальної). Він показує, на скільки грошових одиниць змінюються інвестиції при зміні відсоткої ставки на один пункт.

Спираючиь на інвестиційну функцію. можна визначити зміну інвестицій за формулою: .

 

 ...  7



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх