Макроекономіка

Розділ 2 МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА МЕТОДИ ЇХ РОЗРАХУНКУ

2.1. Модель економічного кругообігу

Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки, тобто без участі держави і без міжнародних зв'язків (рис. 2.1), містить тільки два сектори — домогосподарства і фірми та два види ринків — ринок благ і ринок ресурсів.

На ринку благ домогосподарства купують необхідні їм товари і послуги у фірм. На ринку ресурсів, навпаки, фірми купують у домогос-подарств необхідні їм ресурси: капітал, робочу силу, природні ресурси для здійснення виробничого процесу. Економічна система є замкненою. Доходи одних економічних суб'єктів є витратами інших економічних суб'єктів. У моделі наявні два види потоків: "доходи—витрати" та "ресурси—товари" і послуги. Вони здійснюються одночасно у протилежних напрямах і постійно повторюються. Потік товарів і послуг

здійснюється проти годинникової стрілки. Ринки благ та ресурсів балансуються потоками грошових платежів за годинниковою стрілкою. Домогосподарства на ринку благ здійснюють грошові платежі. Фірми на ринку ресурсів також купують робочу силу, капітал, природні ресурси, здійснюючи при цьому грошові витрати.

У результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага. Отже, сумарна величина витрат одних суб'єктів макроекономіки дорівнює сумарній величині доходів інших.

Модель економічного кругообігу за участі держави (рис. 2.2) доповнюється ще одним сектором — сектором уряду. Держава бере участь у регулюванні економіки трьома способами: 1) збиранням податків; 2) здійсненням державних витрат; 3) регулюванням кількості грошей в економіці.

Дві попередні моделі є замкненими. Якщо в модель вводиться сектор закордон, то одержана система стає відкритою і модель матиме назву "модель відкритої економіки". Зовнішній світ пов'язаний з економікою країни такими способами: 1) через імпорт товарів і послуг; 2) через експорт товарів і послуг; 3) через міжнародні фінансові операції.

2.2. Система національних рахунків

Для характеристики діяльності фірми у поточному році необхідно вимірювати доходи та витрати. Маючи таку інформацію, можна оцінити економічний стан фірми. Аналіз економічного стану країни базується на системі національних рахунків, які відображають обсяг сукупного випуску продукції, національний дохід, структуру доходів і витрат країни.

Система національних рахунків [3] — це сукупність взаємопов'язаних показників і класифікацій, що їх використовують для опису та аналізу результатів економічного розвитку країни. Система національних рахунків (СНР) послідовно описує найважливіші процеси і явища економіки: 1) виробництво; 2) дохід; 3) споживання; 4) нагромадження капіталу; 5) фінанси. СНР відображає взаємозв'язок між випуском продукції, доходами та витратами.

Систему національних рахунків застосовують практично в усіх країнах світу. Нею описують валовий внутрішній продукт на всіх стадіях його руху: виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве використання.

У 1926 р. в СРСР був опублікований перший баланс народного господарства за 1923-1924 рр., розроблений у ЦСУ під керівництвом П. І. Попова. Це були перші у світі офіційні розрахунки макроеконо-мічних показників. Баланс народного господарства поділяв суспільне виробництво на дві сфери: виробничу та невиробничу. СНР була започаткована в кінці 20 — на початку 30-х років XIX ст., коли в економіці панувала Велика депресія (1929-1933). Перші розрахунки національного доходу провели у США в 1932 р. американці Д. Кларк, М. Джилберт та С. Кузнець, лауреат Нобелівської премії з економіки, яку він одержав у 1972 р., котрого вважають творцем сучасної системи національного рахівництва.

До основних категорій системи національних рахунків належать: інституційна одиниця, економічна операція та резидент.

Інституційна одиниця — це економічна одиниця, яка є юридичною особою, веде повний набір бухгалтерської звітності та характеризується єдністю поведінки і самостійністю у прийнятті рішень у сфері основної діяльності. Інституційна одиниця є базовою одиницею обліку в СНР.

У системі національних рахунків здійснюються економічні операції трьох видів: операції з продуктами і послугами, розподільчі та фінансові.

Резидентами країни вважаються особи або організації, центр інтересів яких зосереджується на території цієї країни.

Резидентів поділяють на: резиденти-особи та резиденти-підпри-ємства.

В Україні національні рахунки розробляються Державним комітетом статистики за міжнародним стандартом СНР ООН з 1993 р. У СНР використовують різні групування таких економічних категорій.

Відповідно до міжнародних стандартів система національних рахунків поділена на шість секторів [5]:

нефінансові корпорації, тобто усі підприємства, які виробляють товари та надають послуги з реалізації їх на ринку;

фінансові корпорації — установи, які здійснюють фінансові операції: випуск та розподіл фінансових коштів, випуск та реалізацію цінних паперів, надання кредитів (банки, страхові компанії та ін.);

сектор загального державного управління (державні установи та організації, тобто інституційні одиниці, які утримуються за рахунок державного бюджету);

сектор домашніх господарств, до якого належать домогосподар-ства, які споживають товари і послуги і можуть виробляти продукти для власного споживання;

сектор некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства (інституційні одиниці, що надають неринкові послуги домашнім господарствам);

сектор зовнішньоекономічних зв'язків.

Сукупність інституційних одиниць з однорідним виробництвом називають галуззю.

Групування за галузями в СНР здійснюється таким чином:

1) промисловість; 2) будівництво; 3) сільське, лісове, рибне господарства; 4) транспорт та зв'язок; 5) торгівля, заготівля, матеріально-технічне постачання та збут; 6) інші галузі матеріального виробництва; 7) галузі сфери нематеріального виробництва. Крім основних галузей, згідно з міжнародною класифікацією, виділяють близько ста підгалузей.

Економічні операції в СНР об'єднуються у рахунки. Згідно з принципом подвійного запису кожна економічна операція відбивається у рахунках двічі: у ресурсах (дебет) та у використанні (кре

дит). Сукупність двосторонніх рахунків утворює балансову таблицю. Відповідно до Міжнародних стандартів існує десять рахунків. В Україні поки що діючими вважають шість: 1) рахунок товарів і послуг; 2) рахунок виробництва; 3) рахунок утворення доходу; 4) рахунок розподілу доходу; 5) рахунок використання доходу; 6) рахунок капіталу.

Основним показником вимірювання обсягу виробництва в економіці служить валовий внутрішній продукт.

2.3. Валовий внутрішній продукт та інші показники

Валовий внутрішній продукт (ВВП) (Gross Domestic Product, GDP) — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені в країні за певний період часу (один рік).

Розрізняють такі особливості підрахунку ВВП:

ВВП — грошовий показник.

Обчислюють різнорідні за складом товари та послуги, вироблені в країні, і зводять їх до єдиної грошової сукупної вартості.

Виключення подвійного рахунку.

Для правильного розрахунку сукупного обсягу виробництва необхідно, щоб усі продукти та послуги, вироблені в поточному році, були враховані один раз.

Показник ВВП виключає невиробничі угоди.

Розрізняють два типи невиробничих угод: 1) фінансові угоди; 2) продаж утриманих товарів. Фінансові угоди: 1) трансфертні видатки; 2) приватні трансфертні платежі; 3) купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів тощо). До трансфертних видатків державного бюджету належать видатки з соціального страхування, зокрема допомога безробітним, пенсія ветеранам тощо. Характерним є те, що трансферти не створюють поточного обсягу виробництва. Що ж до продажів утриманих товарів, то ці продажі виключаються з підрахунку ВВП, оскільки не відображають поточного виробництва і містять подвійний рахунок.

З розрахунку ВВП виключається тіньова економіка.

Циклічні сезонні коливання реального ВВП не впливають на сумарний показник ВВП. Обсяг виробництва в економіці країни зростає упродовж року і досягає найменшого значення на початку,

а найбільшого — наприкінці року. Причини сезонних коливань пов'язані з природними умовами (наприклад, будівельні роботи найінтенсивніше проводять улітку), з періодом літніх відпусток (зростають платні послуги населенню), зі святами (зростає закупівля товарів).

Показник ВВП розраховується трьома методами: 1) виробничим (за доданою вартістю); 2) методом кінцевого використання (за витратами); 3) розподільчим (за доходами).

Розрахунок ВВП виробничим методом підсумовує додану вартість, створену всіма галузями економіки під час виробництва товарів та послуг.

Стадія виробництва характеризується показниками: 1) випуску; 2) проміжного споживання; 3) доданої вартості.

Випуск — вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді. Проміжне споживання — витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, використані економічними (інституційними) одиницями для виробничих потреб. Додана вартість — ринкова ціна обсягу продукції, виробленої фірмою, мінус вартість спожитої сировини та матеріалів, які придбані у постачальників.

Приклад. Власник агрофірми А продає яблука оптовій фірмі B за ціною 0,5 грн за 1 кг. Фірма B продає яблука магазину фірми C за ціною 1,0 грн за 1 кг. Покупець придбає 1 кг яблук у магазині за ціною 1,2 грн за кг.

На кожній стадії виробництва різниця між тим, що фірма заплатила за продукт, і тим, що вона одержить від його продажу, виплачується у вигляді заробітної плати, відсотків і прибутків в обмін на ресурси, які використовуються кожною фірмою в процесі виробництва та обігу. Додана вартість власника становить 0,5 грн, за умови, що він не купував проміжної продукції.

Яку частину вартості потрібно врахувати при визначенні ВВП? Тільки 1,2 грн за 1 кг.

 

Стадії виробництва та розподілу

Ціна продукту

Додана вартість

А

0,5

0,5 0 = 0,5

В

1,0

1,0 0,5 = 0,5

С

1,2

1,2 1,0 = 0,2

Разом

2,7

1,2

Загальна вартість усіх проміжних продуктів 2,7. Якщо б ми включили цю суму в показник ВВП, то суттєво перевищили б його обсяг. Отже, в розрахунок ВВП включається тільки 1,2 — додана вартість, створена кожною фірмою.

Система національних рахунків в Україні передбачає підрахунок ВВП виробничим методом за формулою:

валовий валова

податки субсидії внутрішній   = додана вартість + на продукти     на продукти

продукт          усіх галузей

Розрахунок ВВП методом кінцевого використання (витратний метод) здійснюється підсумовуванням витрат усіх економічних одиниць, які використовують ВВП, — домогосподарств, фірм, держав та іноземців. Отже, ВВП (У) за методом кінцевого використання — це сукупна вартість усіх товарів і послуг, необхідна для того, щоб викупити на ринку весь обсяг виробництва:

Y = C + І + G + NX,

де С — споживання (Consumtion), або кінцеві споживчі витрати домо-господарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла): витрати домогосподарств на предмети тривалого користування (автомобілі, телевізори...), товари поточного використання (хліб, молоко...), споживчі витрати на послуги (лікарів, перукарів...); І — інвестиції (Investment), або валові приватні внутрішні інвестиції. До валових приватних внутрішніх інвестицій відносяться витрати фірм на будівництво будівель і споруд, у тому числі житлове будівництво; витрати домогосподарств на придбання житла, обладнання, машин, механізмів, нових технологій, амортизація, амортизаційні відрахування, зміна товарно-матеріальних запасів.

Наведене рівняння ВВП називають основною макроекономічною тотожністю.

Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, котрий споживається в ході виробництва в окремі роки, називають амортизацією.

Валові приватні внутрішні інвестиції включають виробництво усіх інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, обладнання і споруд, які споживані в ході виробництва у поточному

році, та будь-які чисті додавання до обсягу капіталу в економіці. Отже, валові інвестиції включають і суму заміщення, і приріст інвестицій.

Термін "чисті приватні внутрішні інвестиції" вживають для характеристики доданих інвестицій, що мали місце протягом поточного року.

Співвідношення валових інвестицій і амортизації є індикатором стану економіки: піднесення, застій або спад.

Зростаюча економіка. Якщо валові інвестиції перевищують амортизацію, економіка перебуває на піднесенні, її виробничі потужності (обсяг капіталу) зростають. У зростаючій економіці чисті інвестиції є величиною позитивною. За рік споживається менше капіталу, ніж виробляється.

Статична (застійна) економіка. Валові інвестиції дорівнюють амортизації, або чисті інвестиції дорівнюють нулю Це означає, що економіка перебуває у стані спокою. В економіці виробляється стільки капіталу, скільки необхідно, щоб компенсувати те, що спожито під час виробництва ВВП поточного року.

Спадна (стагнаційна) економіка. Якщо валові інвестиції менші, ніж амортизація. Це означає, що в економіці за рік споживається більше капіталу, ніж виробляється. За спадної економіки, або такої, що перебуває у стані рецесії, чисті інвестиції матимуть негативний знак. А в економіці відбудеться зменшення інвестицій, або деінвесту-вання.

G — державні витрати (Government) органів влади на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектору за відрахуванням трансфертів;

NX — чистий експорт (Net Export).

Чистий експорт товарів і послуг — це величина, на яку зарубіжні витрати на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні витрати на іноземні товари і послуги:

NX = X M.

Метод кінцевого використання (витратний метод) ВВП вимірюється як сума кінцевого попиту на продукцію. Продукція, вироблена в економіці, може бути використана для споживання домашніми господарствами (С), державою (G), на інвестиції в новий капітал (І) або на чистий експорт (NX).

У національних рахунках України підрахунок ВВП за методом кінцевого використання охоплює такі економічні категорії:

 

валовий внутрішній продукт

кінцеві споживчі витрати, витрати домашніх господарств

кінцеві споживчі витрати некомерційних організацій, які обслуговують

домашні господарства

+

кінцеві споживчі витрати сектору загального державного управління

+

 

валове нагромадження основного капіталу

заміна запасів ма-+ теріальних + обігових коштів

придбання за винятком вибуття цінностей

імпорт + товарів і послуг

експорт товарів і послуг

 

У межах розподільчого методу ВВП визначається як сума доходів, створених резидентами країни за рік.

Розрахунок ВВП розподільчим (дохідним) методом підсумовує усі види чинникових доходів (чинники виробництва: праця і капітал, які беруть участь у виробничому процесі), а також включає два компоненти (амортизаційні витрати і непрямі податки на бізнес), які не є доходами.

ВВП має такі складові:

Амортизаційні витрати.

Чисті непрямі податки на бізнес = повні непрямі податки на бізнес субсидії.

Фірми розглядають ці податки як витрати виробництва і тому додають їх до цін на продукти. До непрямих податків на бізнес належать податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі.

Заробітна плата, внески підприємств на соціальне страхування та у різні фонди.

Рентні платежі — прибуток (дохід), що його отримують власники нерухомості, включаючи приписану (умовно нараховану) ренту за проживання у власних будинках. Приписана вартість— вартість товарів та послуг, які не продаються на ринку і не мають

ринкової ціни. Орендна плата, яку власникові будинку довелося б сплатити за умови, якби він орендував аналогічний будинок або якби його будинок дійсно здавався в оренду, є імпутованою рентою, і входить у рахунки ВВП і як витрати, і як доходи власника будинку.

Чисті відсотки — різниця між відсотковими платежами фірм іншим секторам економіки та відсотковими платежами, що їх фірми отримали від інших секторів.

Дохід від власності — чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності.

Прибуток корпорацій — податок на прибуток корпорацій, що його одержує уряд, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток корпорацій.

Ці нерозподілені доходи корпорацій поряд із відрахуваннями на відновлення споживаного капіталу інвестуються або зразу, або в майбутньому на створення нових підприємств і закупівлю обладнання.

У національних рахунках України підрахунок ВВП розподільчим методом охоплює такі економічні категорії:

податки

валовий

валовий        оплата праці       за винятком

корпоративний внутрішній  =    найманих    +      субсидій      + г

прибуток,

продукт        працівників    на виробництво

змішаний дохід

та імпорт

Три методи підрахунку повинні привести до однакового результату.

Для полегшеного розуміння показника ВВП вводять ще один показник — валовий внутрішній продукт на душу населення, або вартість виробленої продукції на одну людину. Його одержують діленням ВВП країни на чисельність населення в даному році:

валовий

валовий внутрішній продукт

внутрішній продукт =        

на душу населення            чисельність населення

Поняття "валовий внутрішній продукт" (ВВП) та "валовий національний продукт" (ВНП) є різними за означеннями [2].

Валовий національний продукт (Gross National Product, GNP) — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених громадянами держави за певний період часу, тимчасом як валовий внутрішній продукт — ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за певний період часу. Період часу, як правило, означає один рік.

Більш точним показником обсягу виробництва продуктів для споживання і накопичення капіталу є показник чистого внутрішнього продукту (Net Domestic Product, NDP).

ЧВП являє собою ВВП, зменшений на суму амортизації, або на величину споживання основного капіталу:

чистий валовий внутрішній   =   внутрішній  амортизація продукт продукт

Національний дохід — показник, який обчислюється відніманням від чистого внутрішнього продукту непрямих податків на бізнес і визначає загальний обсяг заробітної плати, рентних платежів, відсотка і прибутків, одержаних під час виробництва обсягу ВВП:

валовий        непрямі

національний

.          = внутрішній амортизація -           податки н

продукт          бізнес

заробітна      чисті   дохід прибутки

г           + рента +   .   +      ««       +    r   j ^

плата відсотки    від власності корпорацій

Особистий дохід — це зароблений приватними особами дохід.

Особистий дохід одержується відніманням від національного доходу внесків на соціальне страхування, нерозподіленого прибутку корпорацій, податків на прибуток корпорацій — чистий процент плюс трансфертні платежі.

Використовуваний дохід, або дохід після сплати податків, або післяподатковий дохід, розраховується відніманням від показника

особистого доходу прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів держави:

використовуваний      особистий індивідуальні

дохід  дохід податки

2.4. Номінальний і реальний ВВП. Дефлятор ВВП

Особливість підрахунку ВВП у тому, що це — грошовий показник. Для визначення загальноекономічного показника ціни використовується показник середнього рівня цін. Оскільки в економіці діє безліч цін, здійснити економічний аналіз можна, маючи середньозважений показник. Таким показником є індекс цін.

Індекс цін — це відношення вартості певного набору товарів та послуг (ринкового кошика) у грошових одиницях (грн, дол.) у даний період до вартості того самого набору в певний базовий період помножене на 100 %.

Показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у поточних цінах, — це номінальний ВВП. ВВП номінальний — не ско-ригований з рівнем цін показник.

Показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у постійних цінах, — це реальний ВВП. ВВП реальний — скоригова-ний з рівнем цін показник.

Дефлятор ВВП, або індекс ВВП — індекс цін, який використовується для коригування номінального ВВП з урахуванням інфляції або дефляції і одержання на цій основі реального ВВП:

„„„   номінальний ВВП „„„„,

дефлятор ВВП =     100 %.

реальний ВВП

Показником економічного добробуту вважається індекс цін споживчих благ, або індекс споживчих цін (Consumeprice index, CPI).

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — це відношення вартості споживчого кошика товарів і послуг у розрахунковому році до вартості цього самого кошика у базовому році.

Індекс споживчих цін є найпоширенішим у використанні індексом цін. Значення індексу визначається, виходячи з ціни ринкового кошика товарів та послуг типової міської родини.

2.5. Темп зростання і темп приросту

На основі ВВП реального обчислюються темп зростання фізичного обсягу виробництва і темп приросту обсягу виробництва. Темп приросту:

Y

де Y — ВВП реальний у поточному році, Yo — ВВП реальний у базовому році.

Темп зростання (економічного):

T = — • ЮО %.

Yo

Основні терміни

модель економічного кругообігу система національних рахунків баланс народного господарства інституційна одиниця резиденти країни сектори СНР галузі СНР рахунки

економічні операції

валовий внутрішній продукт

виробничий метод

додана вартість

метод кінцевого використання

макроекономічна тотожність зростаюча, статична, спадна

економіка розподільчий метод ВВП на душу населення валовий національний продукт національний дохід особистий дохід використовуваний дохід номінальний і реальний ВВП індекс цін дефлятор ВВП темп зростання ВВП

Тести

Згідно з моделлю економічного кругообігу на ринку благ домогоспо-дарства виступають:

а)         продавцями;

б)         покупцями;

в)         виробниками;

г)         посередниками.

Знайдіть хибне твердження:

Зовнішній світ пов'язаний з економікою країни такими способами:

а)         через імпорт товарів і послуг;

б)         через експорт товарів і послуг;

в)         через державні витрати;

г)         через міжнародні фінансові операції.

Що з переліченого включається у розрахунок ВВП?

а)         придбання в автосалоні утриманого авто;

б)         вартість нового телевізора, що ви придбали в магазині;

в)         купівля нових акцій на біржі;

г)         купівля облігацій відкритого акціонерного товариства.

Зазначте правильне твердження:

а)         проміжне споживання = випуск + додана вартість;

б)         чисті приватні внутрішні інвестиції = валові приватні внутрішні

інвестиції + амортизація;

в)         чистий експорт = імпорт експорт;

г)         трансфертні платежі вилучаються з розрахунку ВВП.

Коли в економіці за рік споживається менше капіталу, ніж виробляється, то економіка є:

а)         зростаючою;

б)         статичною;

в)         стагнаційною.

Яке твердження є слушним?

а) валовий внутрішній продукт — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені громадянами країни за один

рік;

б)         подвійний рахунок виключається з підрахунку ВВП;

в)         субсидії = чисті непрямі податки на бізнес повні непрямі податки на бізнес;

г)         продаж утриманих товарів включається до розрахунку ВВП.

За розподільчим методом складовими ВВП є:

а)         чисті інвестиції;

б)         субсидії;

в)         рентні платежі;

г)         імпорт.

Відповідно до міжнародних стандартів до системи національних рахунків увіходять сектори (кілька слушних відповідей):

а)         домашніх господарств;

б)         зовнішньоекономічних зв'язків;

в)         політичних організацій;

г)         фінансових корпорацій.

За системою національних рахунків в Україні за виробничим методом ВВП дорівнює:

а)         валовій доданій вартості усіх галузей + податки на продукти;

б)         валовій доданій вартості усіх галузей + податки на продукти субсидії на продукти;

в)         валовій доданій вартості усіх галузей + податки на продукти амортизація;

г)         амортизація + податки на продукти субсидії на продукти.

10.       Знайдіть хибне твердження:

а)         дефлятор ВВП відображає зміну цін на усі вироблені товари та

послуги;

б)         індекс споживчих цін обчислюється для незмінного набору товарів та послуг;

в)         до споживчого кошика не входять імпортні товари;

г)         дефлятор ВВП є поточно зваженим.

Приклади розв'язування задач

1. За гіпотетичної економіки за перший рік було вироблено 2 тис. столів та 12 тис. стільців, за другий — 2,5 тис. столів та 16 тис. стільців. Ціна одного стола — 100 грн, ціна одного стільця — 20 грн. У якому році обсяг виробництва більший?

 

 

 

 

Номер

Товар

Ціна за одиницю, грн за шт.

Кількість, тис. шт.

Перший рік

Другий рік

1

Столи

100

2

2,5

2

Стільці

20

12

16

Ринкова вартість

 

440

570

Розв'язок. Обсяг виробництва у першому році: 100 • 2 + 20 -12 = = 440 тис. грн.

Обсяг виробництва у другому році: 100 • 2,5 + 20 • 16 = 570 тис. грн.

Відповідь. Отже, у другому році обсяг виробництва даної економіки більший, ніж у першому, оскільки сукупна ринкова вартість у другому році більша, ніж у першому.

2. За даними розрахувати обсяг валового внутрішнього продукту.

 

Рахунок

Млрд евро

Особисті споживчі витрати

115

Державні закупівлі товарів та послуг

25

Чисті приватні внутрішні інвестиції

20

Амортизація

8

Експорт товарів та послуг

6

Імпорт товарів та послуг

4

Розв'язок. Обсяг ВВП розраховуємо за методом кінцевого використання:

Y = C + І + G + NX; Y = 115 + (20 + 8) + 25 + (6 4) = 170 млрд евро. Відповідь. Валовий внутрішній продукт дорівнює 170 млрд евро.

3. За даними розрахувати обсяг ВВП на душу населення, якщо чисельність населення становить 50 млн чоловік.

Рахунок

Млрд гр. од.

Рахунок

Млрд гр. од.

Валові інвестиції

23

Чисті інвестиції

3

Чисті непрямі податки на бізнес

12

Заробітна плата

46

Рента

2

Чисті %

7

Дохід від власності

3

Податок на прибуток корпорацій

8

Дивіденти акціонерам

7

Нерозподілений прибуток корпорацій

5

Розв'язок. Для підрахунку ВВП на душу населення спочатку обчислюємо показник ВВП за розподільчим методом, за яким до ВВП входять усі чинникові доходи та два чинники, які не є доходами, — амортизація та непрямі податки на бізнес. Враховуємо, що амортизація — це валові інвестиції мінус чисті інвестиції. Отже, Y = 46 + 2 + + 7 + 3 + 8 + 7 + 5 + (23 3) + 12 = 110 млрд гр. од.

ВВП на душу населення розраховуємо як частку від ділення ВВП на кількість населення. Y1 = 110 млрд гр. од. / 50 млн чоловік = 2020 гр. од. на душу населення.

Відповідь. Валовий внутрішній продукт на душу населення становить 2020 гр. од.

4. Розрахувати обсяг ВВП за методом його обчислення в СНР України, якщо задані такі дані (млрд гр. од.):

 

Заробітна плата

280

Продуктові податки

170

Субсидії на продукти

100

Валовий корпоративний прибуток

60

Змішаний дохід

15

Розв'язок. Використовуємо розподільчий метод підрахунку ВВП, за яким ВВП = заробітна плата + валовий корпоративний прибуток + + змішаний дохід + (продуктові податки субсидії) = 280 + 60 + 15 + + (170100) = 425.

Відповідь. Валовий внутрішній продукт дорівнює 425 млрд гр. од.

5. Обчислити темп приросту та темп зростання ВВП у 2001 р. порівняно з 2000 р., якщо обсяг виробництва у 2001 р. становив 28 млрд гр. од., а обсяг виробництва в 2000 р. — 25 млрд гр. од.

Розв'язок. Темп приросту ВВП у 2001 p. порівняно з 2000 p. визначається як частка від ділення різниці ВВП розрахункового року і ВВП базового року та ВВП базового року (у відсотках).

Темп приросту:

АТ=А—¥° . 100 % = 28  25 . loo % = 12 %.

¥0 25

Темп зростання:

Т = ¥¥. 100 % = — . 100 % = 112 %. ¥o 25

Перевірка. Т = АГ + 100 % = 12 % + 100 % = 112 %. Відповідь. Темп приросту ВВП у 2001 р. становив 12 %, темп зростання ВВП становив 112 %.

6. За даними таблиці обчислити значення номінального ВВП у 2000 та 2001 рр., реального ВВП у 2001 р., прийнявши 2000 р. за базовий, величину дефлятора ВВП2001

 

 

Товар

2000 р.

2001 р.

Ціна, тис. гр. од.

Кількість, тис. шт.

Ціна, тис. гр. од.

Кількість, тис. шт.

Телевізори

2,0

10

1,8

15

Холодильники

1,5

24

2,0

26

 

Розв'язок. Номінальний ВВП 2000 р.: Y2000 = 2 • 10 + 1,5 • 24 = 56. Номінальний ВВП 2001 р.: Y2001 = 1,8 • 15 + 2,0 • 26 = 79. Реальний ВВП 2001 р.: Y2001 = 2,0 • 15 + 1,5 • 26 = 69. Дефлятор ВВП 2001 р.: def2001 = 79 / 69 • 100 % = 114,5 %. Відповідь. Номінальний ВВП 2000 р. дорівнював 56 млн гр. од. Номінальний ВВП 2001 р. дорівнював 79 млн гр. од. Реальний ВВП 2001 р. становив 69 млн гр. од. Дефлятор ВВП 2001 р. дорівнював 114,5 %.

7. Ринковий кошик складається з 2 бананів та 8 апельсинів. Ціни на товари подані у таблиці. Розрахувати індекс цін.

 

 

Показник

Кількість, у ринковому

Ціна в 1998 р.,

Ціна в 1999 р.,

кошику, шт.

гри

гри

Банани

1

2

3

Апельсини

2

4

5

Вартість кошика, гри.

 

10

13

Індекс цін

(базовий перший рік), %

 

100

130

 

Розв'язок. Вартість ринкового кошика у 1998 р. становила: 2 • 1 + + 4 • 2 = 10 грн.

Вартість ринкового кошика в 1999 р. становила: 3 • 1 + 5 • 2 = 13 грн.

Індекс цін базового року дорівнює 100 %. Індекс цін 1999 р. дорівнює частці від ділення вартості ринкового кошика розрахункового року та вартості ринкового кошика базового року (у відсотках): 13 / 10 • 100% = 130%.

Відповідь. Індекс цін 1999 р. порівняно з 1998 р. становив 130 %.

У 1998 р. в Україні номінальний обсяг ВВП становив 102,593 млрд грн, індекс цін (грудень до грудня попереднього року) дорівнював 120 %, 1997 р. — базовий. Визначити реальний обсяг ВВП 1998 р. з урахуванням індексу цін.

Розв'язок. Реальний ВВП = (102593 / 120 %) • 100 % = 85,5 млрд грн. Відповідь. Реальний обсяг ВВП 1998 р. становив 85,5 млрд грн.

Ціна споживчого кошика у 2001 р. дорівнювала 5000 грн, у 2000, базовому, році його ціна становила 4500 грн. Обчислити індекс споживчих цін.

Розв'язок. Індекс споживчих цін визначається як частка від ділення вартості споживчого кошика розрахункового року на вартість кошика базового року (у відсотках): 5000 / 4500 • 100 % = 111 %.

Відповідь. Індекс споживчих цін 2001 р. становив 111 %.

Задачі для самостійної роботи

1. За даними обчисліть обсяг валового внутрішнього продукту.

 

Рахунок

Млрд гр. од.

Особисті споживчі витрати

106

Державні закупівлі товарів та послуг

35

Чисті приватні внутрішні інвестиції

20

Амортизація

8

Експорт товарів та послуг

5

Імпорт товарів та послуг

4

2. За даними обчисліть обсяг ВВП на душу населення, якщо чисельність населення становить 20 млн чоловік.

 

Рахунок

Млрд гр. од.

Рахунок

Млрд

гр. од.

Валові інвестиції

32

Чисті інвестиції

15

Чисті непрямі податки на бізнес

12

Заробітна плата

40

Рента

2

Чисті %

6

Дохід від власності

3

Податок на прибуток корпорацій

8

Дивіденди акціонерам

7

Нерозподілений прибуток корпорацій

5

Обчислити темп приросту та темп зростання ВВП у 1999 р. порівняно з 1998 р., якщо обсяг виробництва у 1999 р. становив 5,5 млрд гр. од., а в 1998 р. — 6 млрд гр. од.

За даними таблиці обчислити значення:

а)         номінального ВВП у 1998 та 1999 рр.;

б)         реального ВВП у 1999 р., взявши 1998 р. за базовий;

в)         величину дефлятора ВВП1999:

 

 

Товар

1998 р.

1999 р.

Ціна, тис. гри

Кількість, тис. шт.

Ціна, тис. гри

Кількість, тис. шт.

Телевізори

2,5

20

3,0

16

Пральні машини

1,5

10

1,4

12

У 2000 р. у країні номінальний обсяг ВВП становив 200 млрд грн, індекс цін (грудень до грудня попереднього року) дорівнював 120 %, 1999 р. — базовий. Визначити реальний обсяг ВВП 2000 р. з урахуванням індексу цін.

Ціна споживчого кошика в 2001 р. дорівнювала 8000 грн, у 2000, базовому, році його ціна становила 7500 грн. Обчислити ІСЦ.

Розрахувати обсяг ВВП за методом його обчислення в СНР України, якщо задано такі дані, млрд гр. од:

 

Заробітна плата

250

Продуктові податки

130

Субсидії на продукти

70

Валовий корпоративний прибуток

50

Змішаний дохід

10

 

Список використаної та рекомендованої літерату

 

 ...  5



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх