Макроекономіка

Розділ 4 МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В МОДЕЛІ "СУКУПНИЙ ПОПИТ — СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"

Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція" — базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.

На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.

4.1. Сукупний попит

Сукупний попит (AD, Aggregate demand) — це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці

AD = C + I + G + NX,

де С — споживчі витрати; I — інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — чистий експорт країни.

Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY,

де PY — номінальний обсяг доходу.

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].

Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (PT) скорочуються реальні запаси грошових коштів (M / Pi). Отже, знижується попит на товари і послуги (ADi) та зменшується дохід (Yi). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. PT, M / Pi, CI, ADl.

Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту: PT, M / Pi, rT, Ii, ADi.

Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: PT, Ei, NEi, ADi (рис. 4.2).

Рівень цін А

0

            ►

Дохід, випуск

Рис. 4.2. Цінові чинники сукупного попиту

Підвищення рівня цін за інших рівних умов призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подано на графіку як рух від однієї точки до іншої за стабільною кривою сукупного попиту.

На сукупний попит впливають нецінові чинники, які змінюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).

0          Дохід, випуск

Рис. 4.3. Нецінові чинники сукупного попиту

Збільшення сукупного попиту показано відхиленням кривої праворуч — від ADo до ADi. Це зміщення свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки — зменшення сукупного попиту показано як зміщення кривої ліворуч: від ADo до AD2. Це

зміщення означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть блага у меншому обсязі, ніж раніше.

До нецінових чинників належать:

Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є:

добробут споживача. Зниження реальної вартості активів споживачів (фінансових активів — акцій, облігацій, нерухомості) призводить до зменшення закупівель товарів. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і, відповідно, крива сукупного попиту зміщується ліворуч;

очікування споживача. Зміна споживчих витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;

заборгованість споживача. Заборгованість споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит може примусити скоротити його сьогоднішні витрати для сплати наявних боргів. Наслідком є скорочення споживчих витрат і зміщення кривої сукупного попиту ліворуч;

податки. Зменшення ставок прибуткового податку приведе до зміщення кривої сукупного попиту праворуч.

Зміни в інвестиційних витратах. Інвестиційні витрати — це закупівлі засобів виробництва. Зменшення обсягів нових засобів виробництва, що їх підприємства готові придбати за нинішнього рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту ліворуч, і навпаки.

відсоткові ставки. Зміна відсоткової ставки викликана будь-яким чинником, окрім зміни цін. Наприклад, має місце зміна обсягу грошової маси в країні. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню відсоткової ставки;

очікувані прибутки від інвестицій. Оптимістичні прогнози щодо одержання прибутків на вкладений капітал збільшує попит на інвестиційні товари і зумовлює зміщення кривої сукупного попиту праворуч;

податки. Збільшення податків з підприємств призведе до зменшення прибутків (після відрахування податків) фірм від капіталовкладень, а отже, до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту;

технологічний прогрес. Нові технології стимулюють інвестиційні витрати і тим самим викликають зростання сукупного попиту.

Зміни в державних витратах (викликаються, як правило, політичними рішеннями, тобто державною політикою). Зростання державних закупівель ВВП за поточного рівня цін сприятиме зростанню сукупного попиту.

Зміни у витратах на чистий обсяг експорту. Збільшення чистого експорту зміщує криву сукупного попиту праворуч, зменшення — ліворуч. До таких чинників належать:

національний дохід інших країн;

валютні курси.

Пропозиція грошей.

Швидкість обороту грошей.

4.2. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періодах

Сукупна пропозиція (Aggregate supply) — це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різних рівнів цін.

Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні позначається кривою AS (рис. 4.4).

Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв'язок

 

між чинниками виробництва та реальним ВВП, або сукупною пропозицією:

Y = F(L, К, T),

де Y — реальний ВВП, L — праця, К — капітал, T — технологічний процес, F(L, К, T) — виробнича функція.

Причинами додатної залежності можуть бути: 1) неправильні уявлення економічних суб'єктів про рівень цін; 2) жорстка фіксованість заробітної плати. Заробітна плата змінюється дуже повільно. А це означає, що за низького рівня цін на товари виробництво стає невигідним і сприяє зменшенню обсягу пропонованих товарів і послуг; 3) негнучкість цін. Ціни змінюються повільно, тому вони є жорсткими в короткостроковому періоді.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни (рис. 4.5):

відсоткової ставки;

рівня цін.

Рівень цін А

'           ►

0          Дохід, випуск

Рис. 4.5. Цінові чинники сукупної пропозиції

До нецінових чинників сукупної пропозиції належать зміни (рис. 4.6):

цін на ресурси;

у продуктивності праці;

податків з підприємств та субсидій.

Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

Кейнсіанську модель сукупного попиту та сукупної пропозиції використовують для аналізу короткострокових коливань в економіці

(рис. 4.7). Вона грунтується на таких припущеннях: а) неповна зайнятість в економіці; б) жорсткість номінальної заробітної плати та цін на товари.

При збільшенні сукупного попиту обсяг сукупної пропозиції в короткостроковому періоді може перевищувати потенційний випуск, при зменшенні — бути меншим за потенційний. Рівень цін впливає на обсяг виробництва, а обсяг виробництва, у свою чергу, — на рівень цін.

Класична модель розглядає економіку в довгостроковому періоді (рис. 4.8).

Обсяг продукції в довгостроковому періоді залежить від наявних в економіці величин праці, капіталу та технології. Обсяг пропозиції (реальна змінна) не залежить від загального рівня цін (номінальна змінна), і тому довгострокова крива сукупної пропозиції є вертикальною в точці потенційного ВВП.

Рівень цін к

 

0

РІВеНЬ ЦІН А

Рівноважний дохід, випуск

            ►

Дохід, випуск

Рис. 4.8. Класична модель "AD — AS"

4.3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Перетин кривих сукупного попиту AD та довгострокової кривої сукупної пропозиції (рис. 4.9) визначає рівноважний обсяг випуску та рівноважний рівень цін. Коли економіка досягає довгострокової рівноваги, уявлення людей, заробітна плата і ціни змінюються так, щоб короткострокова крива сукупної пропозиції також пройшла через цю точку. Отже, в точці A має місце подвійна рівновага [5].

Шоки попиту — різка зміна AD, різкі коливання споживчого та інвестиційного попиту, зміна пропозиції грошей. Скорочення сукупного попиту в короткостроковому періоді зміщує короткострокову криву сукупного попиту ліворуч. Точка рівноваги зсувається з точки

Y

А в точку В, обсяг виробництва зменшується, рівень цін знижується. Падіння рівня виробництва свідчить про те, що в економіці почався спад. Зростає безробіття. Зменшуються доходи (рис. 4.10).

Держава може здійснити такі заходи для збільшення сукупного попиту: а) збільшення державних закупівель; б) зменшення податків; в) зростання пропозиції грошей. Це призведе до збільшення попиту на товари та послуги за кожного даного рівня цін і перемістить криву AD праворуч.

Y

Без втручання держави в довгостроковому періоді економіка може самостійно вийти зі спаду. З часом уявлення людей, заробітна плата і ціни узгодяться і крива сукупної пропозиції переміститься праворуч. Нова крива сукупного попиту перетне довгострокову криву сукупної пропозиції в точці С. Рівень цін впаде до Р3, а виробництво повернеться до свого потенційного рівня Yp (рис. 4.11).

Шоки пропозиції — це різка зміна сукупної пропозиції: зміна цін на нафту, стихійні лиха, зміни в законодавстві тощо.

Зі зменшенням сукупної пропозиції в результаті зростання середніх витрат виробництва короткострокова крива сукупної пропозиції зсувається ліворуч. Обсяг виробництва падає (стагнація), рівень цін зростає (інфляція). В економіці спостерігається стагфляція (рис. 4.12).

Економіка може вийти зі спаду самостійно, без втручання держави, після зміни уявлень людей, заробітної плати та цін. Низький рівень виробництва і високий рівень безробіття приведуть поступово до зниження витрат виробництва та зростання обсягів продукції.

З часом крива сукупної пропозиції повернеться в положення AS і, рівень цін знизиться і виробництво наблизиться до потенційного рівня. Економіка повернеться до точки A, в якій крива сукупного попиту перетинає довгострокову криву сукупної пропозиції (рис. 4.13).

За зменшення сукупної пропозиції держава може вплинути на чинники, які визначають криву сукупного попиту, для зсуву з AZ>i в AZ>2Економіка переміститься з точки A в точку С Така політика підтримує рівень виробництва в короткостроковому періоді, але рівень цін поступово підвищується з Pi в P3.

Основні терміни

сукупний попит цінові чинники нецінові чинники ефект багатства ефект відсоткової ставки ефект обмінного курсу сукупна пропозиція

класична модель кейнсіанська модель рівновага в моделі подвійна рівновага шоки попиту шоки пропозиції пристосування до шоку

Тести

Відповісти "так" чи "ні". Із зростанням рівня цін попит на товари і послуги скорочується.

Відповісти "так" чи "ні".

Поліпшення добробуту споживачів сприятиме зростанню сукупного попиту.

Знайдіть слушне твердження:

а)         кейнсіанська модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

використовується для аналізу довгострокових коливань в економіці;

б)         довгострокова крива сукупної пропозиції є вертикальною;

в)         крива сукупної пропозиції в моделі "AD — AS" має від'ємний

нахил;

г)         зміна споживчих витрат не залежить від прогнозів споживачів.

До цінових чинників сукупного попиту належить:

а)         ефект багатства;

б)         ефект відсоткової ставки;

в)         ефект обмінного курсу;

г)         усі відповіді є слушними.

Знайдіть слушне твердження:

а)         закрита економіка — економічна система, яка пов'язана з економікою інших країн світу механізмами експорту та імпорту;

б)         крива сукупної пропозиції має від'ємний нахил;

в)         кейнсіанську модель "сукупний попит—сукупна пропозиція"

використовують для аналізу короткострокових коливань в економіці;

г)         цінові чинники сукупної пропозиції зміщують криву сукупної

пропозиції праворуч або ліворуч.

Знайдіть слушне твердження:

а)         значення реального ВВП у моделі "AD — AS" відкладаються на

вертикальній осі;

б)         зміни в державних витратах викликаються, як правило, політичними рішеннями;

в)         зменшення податків не приведе до зміщення кривої сукупного

попиту;

г)         довгострокова крива сукупної пропозиції є горизонтальною.

Нецінові чинники сукупного попиту:

а)         не зміщують криву сукупного попиту;

б)         зміщують криву сукупного попиту;

в)         зміщують криву сукупного попиту і сукупної пропозиції;

г)         не впливають на сукупний попит.

При зростанні середніх витрат крива сукупної пропозиції:

а)         зміститься ліворуч;

б)         зміститься праворуч;

в)         не зміститься.

Зміна пропозиції грошей означає:

а)         шок пропозиції;

б)         шок попиту;

в)         і шок пропозиції, і шок попиту;

г)         не є шоком.

10.       Стагфляція — це наслідок зсуву:

а)         кривої сукупного попиту ліворуч;

б)         кривої сукупного попиту праворуч;

в)         кривої сукупної пропозиції ліворуч;

г)         кривої сукупної пропозиції праворуч.

Приклади розв'язування задач

Реальний обсяг виробництва дорівнює 75 млрд євро. Рівень цін становить 110 %. Кількість грошей в економіці 20 млрд євро. Розрахувати швидкість обертання грошей в економіці.

Розв'язок. Використовуємо рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY,

де M — кількість грошей, V — швидкість обертання грошей, P — рівень цін, Y — реальний ВВП.

3 рівняння знаходимо V = (PY) / M = (75-1,1) / 20 = 4,125.

Відповідь. Швидкість обертання грошей в економіці становить 4,125 обертів на рік.

Кількість грошей в економіці дорівнює 10 млрд гр. од. Швидкість обертання грошей в економіці становить 4 оберти на рік. Розрахувати номінальний обсяг виробництва.

Розв'язок. Використовуємо рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY.

Номінальний обсяг виробництва — це добуток реального ВВП на рівень цін:

PY = 4-10 = 40 млрд гр. од.

Відповідь. Номінальний ВВП становить 40 млрд гр. од.

У результаті економічних шоків ціни зросли на 20 %, пропозиція грошей — на 5 %. Як і на скільки змінився номінальний ВВП, якщо швидкість обертання грошей залишилася незмінною?

Розв'язок. 3а рівнянням кількісної теорії грошей

MV = PY.

Оскільки ціни зросли на 20 %, то новий рівень цін становить 1,2P, а кількість грошей в економіці дорівнює 1,05M. Отже, рівняння набуло вигляду: 1,1MV = 1,2PY. Звідси знаходимо номінальний ВВП: PY = 1,05 / 1,2MV = 0,875MV. У відсотках номінальний ВВП становить 87,5 % від попереднього значення.

Відповідь. Номінальний ВВП зменшився на 12,5 %.

Задачі для самостійної роботи

Реальний обсяг виробництва дорівнює 150 млрд грн. Рівень цін становить 105 %. Кількість грошей в економіці 40 млрд грн. Розрахувати швидкість обертання грошей в економіці.

Кількість грошей в економіці дорівнює 15 млрд гр. од. Швидкість обертання грошей в економіці становить 5 обертів на рік. Розрахувати номінальний обсяг виробництва.

У результаті економічних шоків ціни зросли на 5 %, пропозиція грошей — на 10 %. Як і на скільки змінився номінальний ВВП, якщо швидкість обертання грошей залишилась незмінною?

Список використаної та рекомендованої літератури

Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 4.

Вечканов Г. С., Вечканова Г. Р. Макроэкономика: Пособие для подготовки к экзамену. — СПб.: Питер, 2000. — Вопр. 12, 13, 14.

Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.: Основи, 2000. — Розд. 9, 13.

Мэнкью Н. Г. Принципы Экономикс. — СПб.: Питер Ком, 1999. —

Гл. 31.

Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономіка. — К.: Либідь, 1999. — Гл. 5.

 

 ...  7



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх