Макроекономіка

Розділ 5 СПОЖИВАННЯ. ЗАОЩАДЖЕННЯ. ІНВЕСТИЦІЇ

5.1. Функція споживання

Закрита економіка містить три суб'єкти макроекономіки: C — сектор споживання, I — сектор інвестицій, G — державний сектор. Основна макроекономічна тотожність для закритої економіки виражається таким чином: Y = C + І + G.

Слід розрізняти Y — дохід та Y' = Y T — частина доходу, яка залишилася після сплати податків, тобто післяподатковий, або використовуваний дохід.

Дохід поділяється на споживання (С) та заощадження (S): Y = C + S або Y' = Y T = C + S.

Функція споживання (рис. 5.1) виражає залежність між використовуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд: C = F(Y') = = F(Y T). Функція була запроваджена Кейнсом. Визначальним чинником споживання у функції є дохід: C = С0 + c' (YT) = C0 + c'Y, де C0 — автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу (за рахунок позик, у борг, за рахунок заощаджень, субсидій).

Споживчі А витрати, С

            ►

Використовуваний дохід, Y'

 

Рис. 5.1. Функція споживання

Гранична схильність до споживання (MPC — Marginal propensity to consume), c' — це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю і визначається за формулою

c' = MPC = AC / AY,

де AC — приріст споживчих витрат, AY—приріст використовуваного доходу.

З геометричної точки зору гранична схильність до споживання — це кут нахилу кривої споживання.

Середня схильність до споживання (APC — Average propensity to consume) — це частка споживання у використовуваному доході:

APC = C / Y.

Якби споживчі витрати дорівнювали післяподатковому доходу, то графік функції споживання збігся б із бісектрисою. Перетин лінії 45° і графіка споживання у точці A означає рівень нульового заощадження (рис. 5.2). Знак "-" означає від'ємне заощадження, оскільки витрати перевищують доходи, а знак "+" — додатне заощадження, тому що доходи перевищують витрати.

5.2. Функція заощаджень

Заощадження S (Save) — це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S = F(Y). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень (рис. 5.3):

S = YС = Yc0 c'Y = c0 + (1 c')F;   С = cQ + c'F,

де S — величина заощаджень домашніх господарств, Со — автономне споживання, 1 c' = s' — гранична схильність до заощадження, Y — дохід.

Гранична схильність до заощадження (MPS — Marginal propensity to save) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни використовуваного доходу на одиницю: MPS = AS / AY, де AS — приріст заощаджень, AY — приріст використовуваного доходу.

Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то MPC + MPS = 1; MPS = AS / AY.

Середня схильність до заощадження (APS — Average propensity to save) — це частка заощаджень у післяподатковому доході: MPS = = AS / AY.

У короткостроковому періоді зі збільшенням доходу зростають і споживання, і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до заощадження — тенденцію до зростання. У довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються.

Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу і впливають на функції споживання і заощадження, зміщуючи їх графіки [5]:

багатство. Зростання багатства (нерухомість, фінансові активи) зміщує графік споживання вгору, а графік заощадження — вниз;

податки. Зниження податків збільшує післяподатковий дохід, і тому зростають споживання і заощадження, і навпаки;

рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки;

відрахування на соціальне страхування. Збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження;

очікування. Очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат;

споживча заборгованість. Зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і навпаки;

відсоткова ставка. Зі зростанням відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають.

5.3. Функція інвестицій

Інвестиції (І — Investment) — це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства. Джерелом інвестицій є заощадження. Інвестиції — найбільш мінлива частина сукупного попиту AD. Вони поділяються на чотири групи: 1) інвестиції в основний капітал (машини, обладнання); 2) інвестиції в житлове будівництво; 3) амортизація; 4) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

У макроекономіці базовою інвестиційною функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки: І = I(r). Зауважимо, що інвестиції залежать від реальної (а не номінальної) відсоткової ставки. Функція інвестицій є спадною і відображає обернену залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями в основний капітал. Із зростанням реальної відсоткової ставки інвестиції зменшуються, оскільки витрати на одиницю капіталу зростають, що зменшує прибутковість капіталу (рис. 5.4).

Крім відсоткової ставки, на інвестиції впливають такі невідсот-кові чинники:

витрати на основний капітал, Із зростанням витрат інвестиційний попит скорочується, і навпаки;

податки на підприємця, Зростання податків призводить до зниження дохідності і зміщує криву попиту на інвестиції ліворуч, а зменшення податків — праворуч;

технологічні зміни, Прискорення НТП зміщує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;

очікування, За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних — ліворуч (рис, 5,5),

Ставка відсотка, %>А

10

Н         1          1          >          ►

20     30     40     50   Інвестиції, гр, од,

Рис. 5.4. Функція інвестиційного попиту

5.4. Мультиплікатор інвестицій

Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.

Автономні інвестиції— це інвестиції, які не залежать від рівня доходу, Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд: І = е dR, де І — автономні інвестиційні витрати, е — автономні інвестиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R — реальна відсоткова ставка, d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка,

Індуційовані інвестиції — це інвестиції, які залежать від рівня доходу.

Мультиплікатор інвестицій, mI — це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід A Y за умови збільшення автономних інвестицій на AI:

тТ = -— =       ,   AY = —-—AI,   щ > 1,  AY = mrAI.

1   1 с'   1 MPC          1 с'      1 1

Зв'язок між мультиплікатором та граничними схильностями виражається таким чином:

=     1     = 1

Щ/ = і MPC ~ 'MPs '

Основні терміни

функція споживання

гранична схильність до споживання

середня схильність до споживання

функція заощаджень

гранична схильність до заощадження

середня схильність до заощадження

чинники споживання та заощадження

функція інвестицій невідсоткові чинники мультиплікатор інвестицій автономні інвестиції індуційовані інвестиції коефіцієнт чутливості інвестицій

 

Тести

1, Відповісти "так" чи "ні", Функція споживання відображає залежність між використовуваним доходом та споживанням,

Відповісти "так" чи "ні",

Зниження податків збільшує використовуваний дохід,

3 геометричної точки зору гранична схильність до споживання — це:

а)         кут нахилу кривої споживання;

б)         точка перетину функції споживання та бісектриси;

в)         відстань між функцією споживання та віссю абсцис;

г)         синус кута нахилу функції споживання,

Кожній функції споживання відповідає:

а)         одна функція заощадження;

б)         дві функції заощадження;

в)         безліч функцій заощадження;

г)         це залежить від кута нахилу кривої функції споживання,

У короткостроковому періоді із зростанням доходу:

а)         зменшується споживання;

б)         зменшуються заощадження;

в)         середня схильність до споживання зростає;

г)         середня схильність до заощадження зростає,

3ростання рівня цін:

а)         збільшує споживання;

б)         збільшує заощадження;

в)         скорочує споживання;

г)         не змінює споживання,

Сукупний попит на інвестиції залежить від:

а)         заощадження;

б)         державних витрат;

в)         відсоткової ставки;

г)         грошової маси,

3і зростанням відсоткової ставки попит на інвестиції:

а)         зростає;

б)         скорочується;

в)         залишається незмінним;

г)         прямує до нуля,

Автономні інвестиції— це інвестиції, які: а) не залежать від рівня доходу;

б)         залежать від рівня доходу;

в)         не залежать від відсоткової ставки;

г)         залежать від функції споживання,

10, Мультиплікатор інвестицій — це число, яке показує, у скільки разів зросте дохід при:

а)         зменшенні автономних інвестицій;

б)         зростанні автономних інвестицій;

в)         зменшенні споживання;

г)         зростанні споживання,

Приклади розв'язування задач

Споживання населення країни збільшилося на 5 млн гр, од, Дохід зріс на 8 млн гр, од, Визначити значення граничної схильності до споживання,

Розв'язок, За означенням гранична схильність до споживання — це відношення зміни споживання до зміни доходу: MPC = AC / AY = = 5 / 8 = 0,625,

Відповідь, Гранична схильність до споживання дорівнює 0,625,

Гранична схильність до заощадження дорівнює 0,24, Чому дорівнює гранична схильність до споживання?

Розв'язок, Гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження в сумі дорівнюють одиниці, Отже, MPC = 1 -MPS = 1 0,24 = 0,76,

Відповідь, Гранична схильність до споживання дорівнює 0,76,

Записати функцію споживання, Чому дорівнює споживання при доході 40 млрд гр, од,?

Розв'язок, Із таблиці визначимо значення граничної схильності до споживання як відношення зміни споживання до зміни доходу:

MPC = AC / AY = (20 14) / (24 16) = 6 / 8 = 3 / 4 = 0,75, Гранична схильність до споживання становить 0,75,

Підставимо у функцію споживання значення граничної схильності до споживання: C = cQ + 0,75 Y. Замість C та Yпідставимо будь-яку пару координат функції споживання з таблиці, наприклад першу: 14 = Co + 0,75, 16 = Co = 2. Функція споживання має вигляд: C = 2 + + 0,75 Y. Якщо Y = 40, то C = 2 + 0,75 • 40 = 32 млрд гр. од.

Відповідь. Функція споживання C = 2 + 0,75 Y. При доході 40 млрд гр. од. споживання становить 32 млрд гр. од.

Функція споживання має вигляд: C = 4 + 0,8 Y. Записати функцію заощадження.

Розв'язок. Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощадження: S = Y C = Y 4 0,8 Y = 0,2 Y 4.

Відповідь. Функція заощадження має вигляд: S = 0,2 Y 4.

Гранична схильність до заощадження дорівнює 0,4. Інвестиційні витрати зросли на 30 млрд гр. од. Як і на скільки змінився дохід?

Розв'язок. За формулою мультиплікатора інвестицій nij = 1 / (1 -MPC) = 1 / MPS = 1 / (1 0,6) = 2,5.

Зміна доходу становить величину А Y= mI AI = 2,5 • 30 = 75 млрд гр. од. Відповідь. Дохід зросте на 75 млрд гр. од.

Задачі для самостійної роботи

1. Залежність між доходом та споживанням домашніх господарств за рік задана таблично:

 

Дохід, Y

0

25

50

75

Споживання, С

8

28

48

68

Записати рівняння прямої, що відображує залежність C = F(Y). 2. Залежність між цінами на облігації та відсотковими ставками.

 

Ціна облігації, Р, млн грн

0,08

0,07

0,06

0,05

Відсоткова ставка, r

3

4

5

6

Записати рівняння прямої, яка відображує цю залежність.

3. Споживання становить 7,5 млрд гр. од. Післяподатковий дохід складає 10 млрд гр. од.

Чому дорівнює середня схильність до споживання?

Функція заощадження має вигляд: S = 2 + 0,4 Y. Записати функцію споживання. Накреслити графіки функцій споживання та заощадження.

Інвестиції збільшилися на 40 млн гр. од. Дохід зріс на 100 млн гр. од. Чому дорівнює мультиплікатор інвестицій?

Список використаної та рекомендованої літератури

Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 5.

Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-плюс, 1994. — Гл. 5, 6.

Макроэкономика / В. М. Гальперин, П. И. Гребенников, А. И. Леус-ский, Л. С. Тарасевич. — СПб., 1994. — Гл. 3.

Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.: Основи, 2000. — Розд. 16, 17.

Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О., Тітьоико О. М. Макроекономіка. — К.: Либідь, 1999. — Гл. 4.

Селищев А. С. Макроэкономика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2000. — Гл. 2, 3.

Статистичний щорічник України / Державний комітет статистики

України. 1997-2004. — К.: Техніка.

 

 ...  8



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх