Розділ 6 МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ - Макроекономіка - Книжный рай
Макроекономіка

Розділ 6 МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ

6.1. Модель "витрати — випуск"

Кейнсіанська модель рівноваги, або "кейнсіанський хрест", передбачає фіксованість рівня цін (рис. 6.1).

Сукупний попит AD представлений плановими витратами — сумою, яку домогосподарства та фірми мають намір витратити на купівлю товарів та оплату послуг: Ep = AD = C + I.

Сукупна пропозиція AS представлена фактичними витратами: Ef = AS = Y.

Фактичні витрати відрізняються від планових тим, що фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

Якщо сукупні витрати менші за дохід (Ep < Ef), то відбувається непланове зростання інвестицій у товарні запаси і виробництво матиме тенденцію до спаду, оскільки економіка постійно прагне досягти рівноваги. Якщо сукупні витрати перевищують дохід (Ep > Ef), то відбувається непланове зменшення інвестицій у товарні запаси і виробництво виявлятиме тенденцію до зростання. Якщо сукупні витрати дорівнюють доходу (Ep = Ef), то непланові інвестиції дорівнюють нулю.

Рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати, необхідні для закупівлі усієї продукції, виробленої в поточний період.

Знак "+" — це незаплановане зростання інвестицій у товарно-матеріальні запаси — приріст;

Знак "-" — це незаплановане зменшення інвестицій у товарно-матеріальні запаси — зменшення.

Бісектриса означає, що фактичні і планові сукупні витрати збігаються.

У точці A, де дохід дорівнює плановим витратам, досягається рівність між плановими та фактичними інвестиціями та заощадженнями, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва Y1 > Y*, це означає, що фірми виробляють більше товарів, ніж можуть купити покупці (AD < AS). Різниця між ними є нереалізованою продукцією, що викликає зростання товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Це примушує фірми скорочувати виробництво, зайнятість, що в результаті зменшує дохід. Поступово Y1 зменшується до Y*, і досягається рівновага.

Якщо фактичний обсяг виробництва Y2 < Y*, це означає, що фірми виробляють менше товарів, ніж їх готові придбати покупці (AD > AS). Попит зростає за рахунок непланового скорочення ТМЗ фірм, що зумовлює тенденцію зростання виробництва і зайнятості. ВВП поступово зростає від Y2 до Y*, і знову досягається рівновага: сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS).

6.2. Модель "вилучення — ін'єкції"

Дохід від реалізації виробленої продукції можна одержати тільки після сплати податків : Y' = YT. Частину цього доходу домогоспо-дарства можуть заощадити.

Заощадження являють собою вилучення витрат з потоку "витрати — доходи": S = Y C.

Споживання зменшується і стає меншим за загальний обсяг виробництва. Викупити на ринку всю вироблену продукцію стає неможливо.

Фірми ж не продають усю вироблену продукцію споживачам, частина її стає інвестиційним товаром і реалізується всередині підприємницького сектору. Тому інвестиції розглядаються як ін'єкції (доповнення) витрат у потік "доходи — витрати", а це, в свою чергу, допов

нює споживання. Отже, інвестиції являють собою компенсацію на заощадження.

Якщо S < І , обсяг ВВП буде нижчим за рівноважний рівень (Y< У*).

Якщо S > І , обсяг ВВП перевищуватиме рівноважний рівень (Y > У*).

Якщо S = І , обсяг ВВП збігатиметься з рівноважним рівнем (Y = У*).

S = Ір означає, що вилучення засобів виробництва на заощадження повністю компенсуються ін'єкціями інвестицій. Ця рівність визначає рівновагу ВВП.

Модель "вилучення — ін'єкції" подається у такій графічній інтерпретації (рис. 6.2):

Графічно рівновагу ВВП можна визначити у точці перетину кривої заощаджень S і планових інвестицій Ір. У точці рівноваги А домо-господарства мають намір заощадити стільки ж, скільки підприємці бажають інвестувати.

Якщо фактичний дохід перевищує рівноважний рівень, має місце тенденція до скорочення виробництва: Yf > Y*.

Якщо фактичний дохід менший за рівноважний рівень, спостерігається тенденція до зростання виробництва: Yf < Y*.

Кейнсіанська модель товарного ринку має такий вигляд:

Y = AD           — загальна умова рівноваги;

AD = C + І      — сукупні витрати;

C = Co + c'Y     — функція споживання;

І = І(г)  — функція інвестицій.

Підставити функції споживання та інвестицій у рівняння сукупних витрат. Одержимо AD = Co + c'Y + І, тоді рівняння загальної умови рівноваги матиме такий вигляд: Y = Co + c'Y + І.

Графік цієї моделі — "кейнсіанський хрест" (див. рис. 6.1).

Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схильністю до споживання (c'): чим схильність вища, тим нахил до горизонтальної осі більший.

Рівновага товарного ринку (Y = AD) досягається у точці перетину ліній Y та AD.

За класичною економічною теорією в точці рівноваги AD та AS обсяг виробництва Y* завжди дорівнює потенційному Yp або обсягу ВВП при повній зайнятості. Кейнс заперечує механізм саморегулювання. Рівновага попиту і пропозиції здебільшого не збігається з повною зайнятістю: у точці A сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS), але рівноважний обсяг виробництва не завжди дорівнює потенційному (Y* Ф Yp) (рис. 6.3).

0

LAS

AS

            ►

Дохід, Y

Рис. 6.3. Невідповідність між рівноважним та потенційним обсягом виробництва за Кейнсом

За класичною теорією, основним чинником, який визначає динаміку інвестицій та заощаджень, є відсоткова ставка.

Згідно з кейнсіанською економічною теорією на динаміку споживання та заощадження впливає величина використовуваного доходу домогосподарств. Фактичний обсяг виробництва виявляє тенденцію до коливання навколо потенційного. Циклічне безробіття має примусовий, а не добровільний характер. Для уникнення значних втрат від спаду виробництва потрібно здійснювати активну державну політику щодо стабілізації сукупного попиту.

Рівноважний рівень випуску Y* може коливатися навколо потенційного рівня, якщо величина будь-якого компонента сукупних витрат — споживання, інвестиції, державні витрати і чистий експорт (для відкритої економіки) — змінюється.

Зростання кожного з цих компонентів зміщує криву планових витрат вгору і збільшує рівноважний рівень випуску Y* (рис. 6.4, пряма Ei). Скорочення будь-якого з компонентів зсуває криву планових витрат вниз (пряма E2). Це супроводжується спадом рівноважного випуску та зайнятості.

Зростання будь-якого компонента автономних витрат (C, G, І, NX) призводить до значного збільшення сукупного випуску Y завдяки ефекту мультиплікатора.

Мультиплікатор Кейнса — це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

ma = AY / AA, AA = А(с0 + г0 + G + NX),

де ma — мультиплікатор автономних витрат; AY — зміна рівноважного ВВП; AA — зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y; ^0 — автономні споживчі та інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — витрати сектору закордон.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст або скорочення сукупного доходу Y перевищує початковий приріст або скорочення автономних витрат A.

6.3. Рецесійний та інфляційний розриви

Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного рівня призводять до виникнення рецесійного або інфляційного розривів.

Рецесійний розрив — це величина, на яку сукупні витрати менші за потенційні витрати. Розрив називають рецесійним, оскільки він здійснює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потенційного рівня (рис. 6.5).

У графічному зображенні рецесійний розрив — це відстань по вертикалі між прямими сукупних планових витрат Е* і потенційно необхідних витрат Ер.

Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину: A Yr = (Ep E*) »Je (добуток рецесійного розриву та мультиплікатора витрат).

Рецесійний розрив — це величина, на яку графік сукупних планових витрат повинен був би зміститися вгору, щоб збігтися з потенційними витратами.

Інфляційний розрив — величина, на яку сукупні планові витрати перевищують потенційні (рис. 6.6).

Інфляційний розрив свідчить про те, що економіка потерпає від перевитрат, тобто має місце надлишок сукупних витрат E* > Ep. Рівноважний ВВП перевищує потенційний (Y* > Yp).

Розрив називають інфляційним, оскільки він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП, який визначається за формулою

A Уі = (E* Ep) mE, де mE — мультиплікатор витрат.

Інфляційний розрив — це величина, на яку графік сукупних витрат повинен зміститися вниз, щоб збігтися із потенційними витратами.

Наслідком інфляційного розриву є надлишок попиту (інфляція попиту) та підвищення цін.

Основні терміни

"кейнсіанський хрест" планові витрати фактичні витрати рівноважний ВВП тенденція виробництва вилучення ін'єкції

кейнсіанська модель товарного ринку ефект мультиплікатора мультиплікатор Кейнса рецесійний розрив інфляційний розрив інфляція попиту

 

Тести

1. Відповісти "так" чи "ні".

За класичною економічною теорією, у точці рівноваги сукупного попиту та сукупної пропозиції рівноважний дохід завжди дорівнює потенційному.

У кейнсіанській моделі рівноваги "витрати — випуск" сукупний попит представлений:

а)         неплановими інвестиціями;

б)         плановими інвестиціями;

в)         плановими витратами;

г)         фактичними витратами.

Якщо сукупні витрати більші за дохід, то:

а)         виробництво матиме тенденцію до зростання;

б)         виробництво виявлятиме тенденцію до спаду;

в)         відбувається непланове зростання інвестицій в товарні запаси;

г)         в економіці має місце рівновага.

Якщо сукупні планові витрати перевищують сукупні фактичні витрати, то:

а)         відбувається незаплановане зростання інвестицій в товарні запаси;

б)         відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарні запаси;

в)         виробництво виявляє тенденцію до спаду;

г)         виробництво перебуває у стані рівноваги.

Кейнсіанська модель "витрати — випуск":

а)         є динамічною моделлю;

б)         передбачає фіксований рівень цін;

в)         припускає гнучкі ціни;

г)         на вертикальній осі відкладається рівень цін.

У моделі "витрати — випуск" точки збігу фактичних і планових сукупних витрат лежать на:

а)         горизонтальній осі;

б)         вертикальній осі;

в)         бісектрисі;

г)         точці перетину графіків фактичних та планових сукупних витрат.

У моделі "вилучення — ін'єкції" інвестиції розглядаються як:

а)         вилучення витрат;

б)         ін'єкції витрат;

в)         вилучення доходу;

г)         доповнення податків.

За моделлю "вилучення — ін'єкції"рівновага ВВП графічно визначається у точці перетину:

а)         бісектриси та осі доходу;

б)         кривої заощаджень та осі ординат;

в)         кривої заощаджень та планових інвестицій;

г)         планових інвестицій та осі бісектрис.

Рецесійний розрив — це величина, на яку:

а)         сукупні планові витрати менші за потенційний ВВП;

б)         сукупні планові витрати перевищують потенційний ВВП;

в)         сукупні планові витрати менші за потенційні витрати;

г)         сукупні планові витрати перевищують потенційні витрати.

10.       Інфляційний розрив викликає:

а)         скорочення виробництва відносно потенційного рівня;

б)         піднесення виробництва відносно потенційного рівня;

в)         спад рівня цін;

г)         втрати економіки в обсязі ВВП.

Приклади розв'язування задач

Економіка країни описується рівняннями:

Y = C + І, C = 6 + 0,8 Y, І = 8. Визначити рівноважний дохід (млрд гр. од.).

Розв'язок. За кейнсіанською моделлю рівноваги рівноважний дохід визначається за умови тотожності доходу та планових витрат. Планові витрати представлені функціями споживання та інвестицій:

= 6 + 0,8 Y + 8 = 14 + 0,8 Y;

0,8Y = 14;

0,2 Y = 14; Y = 14 / 0,2 = 70.

Відповідь. Рівноважний дохід дорівнює 70 млрд гр. од.

Економіка країни характеризується такими рівняннями (млрд гр. од.):

Y = C + І; C = 75 + 0,65 Y; Y' = YtY; t = 0,2; І = 10 + 0,23Y. Вирахувати рівноважний дохід (млрд гр. од.).

Розв'язок. Визначаємо рівноважний дохід, враховуючи відрахування з доходу залежно від ставки оподаткування t.

= 75 + 0,65(Y 0,2 Y) + 10 + 0,23 Y =

= 85 + 0,65 • 0,8 Y + 0,23 Y = 85 + 0,75 Y.

0,75Y = 85; 0,25Y = 85; Y = 340.

Відповідь. Рівноважний дохід становить 340 млрд гр. од.

Економіка країни описується рівняннями: Y = C + І; C = 14 + 0,7 Y; І = 4 + 0,2 Y.

Визначити рівноважний дохід та величину мультиплікатора автономних витрат.

Розв'язок, Y = 14 + 0,7Y + 4 + 0,2Y = 0,1 Y = 18; Y = 180.

Мультиплікатор автономних витрат визначаємо як відношення доходу до суми автономних витрат: ma = 180 / (14 + 4) = 10.

Відповідь. Рівноважний дохід становить 180 млрд гр. од. Мультиплікатор автономних витрат дорівнює 10.

Рецесійний розрив дорівнює 10 млрд гр. од., мультиплікатор витрат mE = 4. Визначити, скільки втрачає економіка від рецесійного розриву.

Розв'язок. Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину:

А Yr = (Ep E*) mE (добуток рецесійного розриву та мультиплікатора витрат).

А Yr = 10 • 4 = 40 млрд гр. од.

Відповідь. Втрати економіки при рецесійному розриві дорівнюють 40 млрд гр. од.

Потенційний ВВП дорівнює 70; рівноважний ВВП — 80; MPC = = 0,75. Який розрив існує в економіці і чому він дорівнює?

Розв'язок. Оскільки фактичний ВВП перевищує потенційний, в економіці існує інфляційний розрив.

Надлишок попиту при інфляційному розриві визначається за формулою

AYj = (E* Ep) mE, де mE = 1 / (1 MPC) = 1 / (1 0,75) = 4 — мультиплікатор витрат.

Отже, інфляційний розрив дорівнює AF; / тЕ (80 70) / 4 = 2,5. Відповідь. Інфляційний розрив дорівнює 2,5 млрд гр. од.

Задачі для самостійної роботи

1. Дані в таблиці характеризують функцію споживання (млрд гр. од.)

 

Y

50

70

90

110

130

С

40

52

64

76

88

Визначити рівноважний ВВП за умови, що інвестиції дорівнюють 16 млрд євро.

Економіка країни характеризується такими рівняннями (млрд гр. од.):

C + I; C 5 + 0,6 Г; Y' Y tY; t 0,25; I 2 + 0,2 Y. Розрахувати рівноважний дохід (млрд гр. од.) та величину мультиплікатора автономних витрат.

Економіка країни характеризується такими рівняннями (млрд гр. од.):

C + I; C 10 + 0,8 Y'; Y' YtY; t 0,25; I 2. Розрахувати рівноважний дохід, якщо рівень випуску дорівнюватиме 29 млрд гр. од. Що відбувається — незаплановане зменшення чи зростання запасів продукції?

Рецесійний розрив дорівнює 10 млрд гр. од., мультиплікатор витрат тЕ 4. Визначити, скільки втрачає економіка від рецесійного розриву.

Фактичний дохід дорівнює 50 млрд гр. од.; потенційний дохід — 52 млрд гр. од. Гранична схильність до заощадження MPS -0,25. Який розрив існує в економіці і чому він дорівнює?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. —

Гл. 5.

Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-плюс, 1994. — Гл. 5, 6.

Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.: Основи, 2000. — Розд. 10.

Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. — К.: Основи, 1998. — Ч. 2. — Т. 5.

Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи,

1997. — Розд. 7, 9.

Internet: www.bank.gov.ua/Macro

 

 ...  9



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх