Тема 10 НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ З НАДАННЯ ДОКУМЕНТАМ ВИКОНАВЧОЇ СИЛИ - Нотаріат в Україні - Книжный рай
Нотаріат в Україні

Тема 10 НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ З НАДАННЯ ДОКУМЕНТАМ ВИКОНАВЧОЇ СИЛИ

10.1. Вчинення виконавчого напису

Виконавчий напис — це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь стягувача грошових сум, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса допускається згідно з Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів [25].

Вчинення виконавчого напису здійснюється за певних умов.

Першою умовою є перевірка нотаріусом факту, чи входить до Переліку документів [25] заборгованість, щодо якої необхідно вчинити виконавчий напис.

Друга умова стосується перевірки пред'явлення всіх необхідних для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують наявність зобов'язання та його безспірність. За відсутності будь-якого необхідного документа виконавчий напис не вчиняється.

Третя умова передбачає перевірку, чи немає спору щодо наявності чи змісту зобов'язання.

Четвертою умовою є звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису у встановлені законом строки. За загальним правилом виконавчий напис можна вчинити, якщо від дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, організаціями, установами — не більше одного року.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється ст. 87-91 Закону та п. 164-172 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23].

Вчиняти виконавчий напис мають право державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси. За вчиненням цієї нотаріальної дії можна звернутися до будь-якої державної нотаріальної контори і до будь

якого приватного нотаріуса. Тільки при вчиненні виконавчого напису на чеках слід звертатися до нотаріуса за місцем знаходження платника, тобто за місцем посвідчення несплати чека.

Право на вчинення виконавчих написів мають також консульські установи. Вони вчиняють виконавчі написи на боргових документах, що надходять від організацій України, які розміщуються в межах консульського округу, і можуть їх вчиняти тільки щодо громадян України, які постійно проживають в Україні.

Заява про вчинення виконавчого напису повинна бути викладена в письмовій формі й містити всі необхідні відомості про стягувача, боржника, їхні адреси, зміст зобов'язання та ін. До заяви додаються всі передбачені Переліком [25] документи, що свідчать про наявність зобов'язання та його безспірність.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа і має вид штампу встановленого зразка, скріпленого підписом та гербовою печаткою нотаріуса. Якщо на оригіналі документа недостатньо місця для виконавчого напису, він може бути вчинений на окремому аркуші, який нотаріус підшиває до документа, на підставі якого вчинено виконавчий напис, пронумеровує і скріплює підписом та печаткою нотаріуса. Не може бути вчинений виконавчий напис на дублікаті документа, бо в цьому разі відсутній елемент безспірності.

Після вчинення виконавчого напису у нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, або виписка з особового рахунку боржника і копія виконавчого напису.

Стягнення за виконавчим написом регулюється Законом України "Про виконавче впровадження" від 1 липня 1999 р. Після порушення виконавчого провадження державний виконавець надає боржнику п'ять днів для добровільного виконання стягнення за виконавчим написом, а після невиконання цієї вимоги стягує заборгованість у примусовому порядку.

10.2. Вчинення протестів векселів

Вексель — це цінний папір, письмове боргове зобов'язання векселедавця встановленої форми, що надає векселедержателю безспірне право після завершення строку виконання зобов'язання вимагати від векселедавця або особи, яка зобов'язується сплатити за векселем (акцептант), сплати грошової суми, що зазначена у векселі. Векселі можуть бути простими та переказними.

Простий вексель — це письмове безумовне зобов'язання векселедавця сплатити відповідну суму пред'явнику векселя чи особі, яку зазначено у векселі, а також законному представнику після встановленого строку або за вимогою.

Переказний вексель — це письмова безумовна вказівка векселедавця платнику сплатити грошову суму пред'явнику векселя або особі, яку зазначено у векселі, чи тому, кого вона зазначить, після встановленого строку або за вимогою.

Основна відмінність простого векселя від переказного полягає в тому, що у простому векселі платником є векселедавець, а в переказ-ному — особа, яка приймає на себе зобов'язання сплатити переказний вексель у встановлений строк. В обігу простого векселя беруть участь дві особи — векселедавець (він же платник) і векселедержатель. У пе-реказному векселі беруть участь векселедавець, платник і векселедержатель. Вексельне зобов'язання є безумовним, тобто не обумовлюється жодними обставинами.

Протест векселя — це нотаріальна дія, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов'язане виконання певних правових наслідків. Така дія оформлюється актом протесту.

При вчиненні протестів векселів нотаріус повинен визначити, чи є поданий документ векселем, виявити його зовнішні ознаки, що відрізняють його від усіх цінних паперів і документів. Приймаючи вексель для опротестування, нотаріус перевіряє реквізити виданого векселя.

Необхідною умовою вчинення протесту векселів є встановлення суб'єктів вексельного обігу для визначення особи, яка має право звернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя.

У процесі підготовки до вчинення нотаріальної дії нотаріус перевіряє повноваження особи, яка звернулася за вчиненням протесту векселя. Ця нотаріальна дія має чітко визначене місце її вчинення. Протест векселя про несплату вчиняється нотаріусом за місцем платежу, а протест векселя про неакцепт — за місцем знаходження платника. Для вчинення протесту про несплату нотаріус приймає вексель наступного дня після завершення строку платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного дня після цього строку.

У разі подання всіх необхідних документів, визначення територіальної компетенції нотаріуса щодо вчинення цієї дії, а також того, що векселедержатель не пропустив встановлені для опротестування строки, нотаріус приймає вексель до провадження. Про прийняття векселя нотаріус видає квитанцію. У нотаріуса залишаються вексель,

заява уповноваженої особи як підстава для вчинення нотаріальної дії, опис векселя.

У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику вимогу про оплату векселя. Якщо вексель протестується в неплатежі, то нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, сплатити суму, на яку він виданий. Залежно від дій, що їх вчиняє особа, проти якої протестується вексель, нотаріус визначає напрямок подальшого провадження у справі. У разі відмови платника оплатити вексель нотаріус складає акт про протест щодо несплати за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі та відмітку про протест щодо несплати безпосередньо на векселі. Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред'явлення вимоги про оплату векселя з відповідною відміткою в акті про протест і в реєстрі нотаріальних дій. Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі.

10.3. Пред'явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків

Порядок пред'явлення чеків до платежу та посвідчення несплати чеків регулюється ст. 93 Закону і п. 180 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23].

У діяльності органів нотаріату нотаріальні дії щодо пред'явлення чеків до платежу та посвідчення несплати чеків вчиняються надто рідко.

Нотаріус, починаючи провадження з цієї нотаріальної дії, повинен переконатися, що поданий йому документ є чеком. Для цього він перевіряє наявність усіх необхідних реквізитів на поданому йому документі. Відсутність у документі будь-якого із реквізитів позбавляє документ сили чека. Вчинення цієї нотаріальної дії має чітко встановлене місце вчинення — місцезнаходження платника. Платниками є тільки кредитні установи. Строки прийняття чеків до платежу регулюються чинним законодавством. Нотаріус приймає для пред'явлення до платежу чеки, подані після закінчення десяти днів від дня видачі чека, разові чеки — після трьох місяців, іноземні чеки — шести місяців, але не пізніше 12-ї години наступного дня після цього строку. Нотаріус того ж дня пред'являє чек банку до оплати. У разі несплати чека нотаріус посвідчує несплату чека написом на чеку за встановленою формою, наведеною в дод. 60 Форм реєстрів нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на угодах і засвідчуваних до

кументах. Про вчинення цієї нотаріальної дії нотаріус робить позначку в реєстрі нотаріальних дій. Одночасно з написом на чеку нотаріус надсилає повідомлення чекодавцю про несплату чека банком і вчинення напису на чеку. На прохання чекодержателя нотаріус у разі несплати чека вчиняє виконавчий напис. Такий напис вчиняється лише за наявності на чеку напису про те, що чек було пред'явлено до оплати із зазначенням дня пред'явлення і не було оплачено. Виконавчий напис у цьому разі вчиняється за загальними правилами вчинення виконавчих написів.

 

 ...  15



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх