Ринок цінних паперів

Тема 8. Регулювання ринку цінних паперів

Регулювання ринку цінних паперів — це об'єднання в одну систему методів і засобів, що дають змогу регламентувати здійснення операцій та угод, дотримання ними певних вимог і правил, а також впорядкувати діяльність учасників ринку з боку організацій, уповноважених суспільством на такі дії. Мета регулювання — створити механізм підтримки рівноваги взаємних інтересів учасників ринку за правилами чесної гри.

Розглянемо причини необхідності регулювання РЦП.

На РЦП реалізуються національні інтереси держави, тобто сукупність економічних і політичних пріоритетів у сучасних умовах:

підтримання процесу розширеного відтворення суспільного виробництва як основи формування та подальшого розвитку соціально орієнтованої економіки країни;

зміцнення політичного та економічного суверенітету держави;

підвищення міжнародного авторитету держави;

забезпечення активної та збалансованої інвестиційної політики країни;

встановлення соціальної стабільності в суспільстві;

формування сучасної структури власності та методів управління в галузях, що мають загальнодержавне значення, з урахуванням інтересів суспільства;

відновлення довіри населення до держави.

Інтереси учасників РЦП (емітентів, інвесторів, торгівців та ін.) можуть вступати у суперечність, для забезпечення стабільності та правового врегулювання ринку необхідно регламентувати відносини суб'єктів РЦП.

Найчисленнішим інвестором на РЦП є населення, яке найчастіше не має спеціальних знань і кваліфікації у сфері фондового ринку й потребує створення надійної системи захисту прав та майнових інтересів на РЦП.

Державне регулювання РЦП означає здійснення державою та її інститутами системи заходів впорядкування, контролю та нагляду за РЦП з метою забезпечення його соціальної справедливості, прозорості, надійності й відкритості та запобігання порушень на ньому.

Держава з метою реалізації своєї політики на РЦП застосовує цілісну систему взаємопов'язаних заходів, спрямовану на досягнення таких цілей:

залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій (для чого потрібно мати сприятливе та стабільне законодавство, державний моніторинг, розкриття інформації, розвинену інфраструктуру, захист інвесторів);

обмеження інфляційних процесів (шляхом поширення державних цінних паперів, емісії цінних паперів органами місцевого самоврядування, продажу державних пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств);

реструктуризації (шляхом продовження приватизації, створення умов для конкуренції та ефективного менеджменту);

інтеграції в міжнародні фінансові ринки (шляхом впровадження міжнародних стандартів діяльності в Україні, обігу іноземних інструментів в Україні та українських фінансових інструментів за її межами; міжнародного співробітництва);

соціальної стабільності в суспільстві (шляхом всебічного аналізу соціально-економічних аспектів та напрямків удосконалення, захисту прав власності, розвитку інститутів спільного інвестування, інформування та освіти населення).

Регулювання ринку цінних паперів має наступні завдання:

підтримки порядку на ринку, створення нормальних умов для діяльності всіх учасників ринку;

захисту учасників ринку від шахрайств і зловживань;

забезпечення вільного і відкритого процесу ціноутворення цінних паперів на основі попиту та пропозиції, запобігання монополізації

на РЦП;

створення ефективного ринку, що матиме стимули для підприємницької діяльності й на якому кожний ризик адекватно винагороджуватиметься;

створення необхідних ринкових структур;

•           впливу на ринок задля досягнення певних суспільних цілей. Державне регулювання РЦП повинно базуватися на певних принципах:

першочергової реалізації загальнонаціональних інтересів;

оптимальності державного регулювання (тобто делегування частини повноважень професійним учасникам РЦП, об'єднаним у саморе-гулівні організації);

послідовності державного регулювання;

орієнтованості на світовий досвід функціонування фінансових ринків (урахування інтеграційних тенденцій, реалізація завдань входження в міжнародний РЦП на основі створення конкурентоспроможного вітчизняного РЦП, розвиток співробітництва з іноземними регулюючими та контролюючими органами тощо);

єдності державного регулювання (єдність нормативно-правової бази, концентрація регулюючих та контролюючих функцій у спеціальному державному органі, координація діяльності інших органів державної влади з питань функціонування РЦП в Україні).

Процес регулювання РЦП перевищує:

створення нормативної бази функціонування ринку (законів, постанов та інших нормативних актів);

ліцензування професійних учасників ринку;

контроль за виконанням норм і правил учасниками ринку;

систему санкцій у разі виявлення порушень норм і правил;

створення єдиної системи інформування про стан ринку і забезпечення відкритості для інвестора;

створення системи захисту інвесторів. Основними є такі методи регулювання РЦП:

реєстрація випусків та проспектів емісії цінних паперів;

атестація професійних учасників ринку;

страхування дрібних інвесторів;

аудиторський і рейтинговий контроль за фінансовим станом емітента;

постійне інформування інвесторів;

нагляд та інспектування фондових операцій.

Регулювання РЦП охоплює всі види діяльності й усі види операцій на ньому і здійснюється органами чи організаціями, уповноваженими виконувати ці функції. Розрізняють дві форми регулювання РЦП: державно-правова — переважно через державні органи з пе-реданням незначної кількості повноважень професійним учасникам ринку; інституційно-правова — більшість повноважень надається об'єднанням професійних учасників ринку при збереженні за державою контрольних функцій.

Безумовно, за будь-якої форми основним елементом є законодавче регулювання РЦП державою. Саме цей елемент створює необхідну нормативно-правову базу для ринкових відносин учасників РЦП.

В основу регулювання РЦП саморегулівними організаціями (СРО) покладено такі принципи: зацікавленість учасників ринку у підтри

манні порядку; перенесення частини витрат з регулювання безпосередньо на ринок. У світовій практиці саморегулівними визнаються не-комерційні, недержавні організації, створені професійними учасниками РЦП на добровільній основі з метою регулювання окремих аспектів ринку на базі державних гарантій, що відображені в наданні їм державного статусу СРО. Вперше СРО виникли у США після прийняття в 1934 р. закону про фондові біржі. Згідно з цим законом фондові біржі використовувались як засіб регулювання на РЦП. Саморе-гулівні організації існують як на міжнародному рівні (Міжнародна федерація фондових бірж), так і на національному (NASD у США, ПАРТАД у Росії, ПФТС в Україні). До прав СРО належать такі:

розробка обов'язкових правил і стандартів професійної діяльності й операцій на ринку;

професійна підготовка кадрів і встановлення вимог, обов'язкових для функціонування на певному ринку;

контроль за дотриманням учасниками ринку правил і нормативів;

інформаційна діяльність на ринку;

забезпечення зв'язку, представництва і захисту інтересів учасників ринку в державних органах управління.

Переваги регулювання СРО: розробка стандартів діяльності учасниками ринку відповідно до його особливостей; зменшення витрат держави на утримання бюрократичного апарату; створення етичних норм взаємодії, що неможливо шляхом правового регулювання; контроль з боку учасників ринку, що значно вимогливіший, оскільки учасники безпосередньо зацікавлені в нормальному функціонуванні ринку.

До недоліків такої форми регулювання належать можливість зловживань з боку СРО з метою перешкоджання проникненню конкурентів на ринок; можливе дублювання державного регулювання, оскільки уряд може контролювати ті ж питання; СРО можуть виявляти небажання застосовувати санкції проти своїх членів. Нині форма інституційно-правового регулювання вважається допоміжною, а її застосування на ринках, що розвиваються, потребує особливих застережень.

Регулювати РЦП переважно на рівні рекомендацій можуть також міжнародні організації з метою зближення національних законодавств, інтеграції національних ринків у світовий фінансовий ринок, створення умов для захисту інвесторів. До таких організацій належать IOSCO — Міжнародна організація комісій з цінних паперів і згадувана FIBS — Міжнародна федерація фондових бірж.

Система державних органів регулювання РЦП України

Характерною ознакою ринків капіталів у сучасному світі є глобалізація. Щоб визначити особливості державного регулювання РЦП в Україні, доцільно охарактеризувати стан і основні ознаки цього ринку. Назвемо основні характерні ознаки:

в обігу перебувають цінні папери як іменні, так і на пред'явника;

здійснюється обіг як документарних, так і бездокументарних цінних паперів;

змішана форма участі як торговців цінними паперами (як банки, так і небанківські установи);

продовження приватизації, боротьба за контроль над об'єктами, що приватизуються; як наслідок цього — первинне розміщення (у результаті приватизації), первинна емісія і розподіл не через організовані ринки; слабкість вторинного ринку;

Україна має ознаки emerging market (ринку, що виникає) — швид-козростаючий, високоризиковий; з інфраструктурою, що формується; з переважанням іноземного інвестора; з низькими ліквідністю та прозорістю ринку;

слабкість внутрішнього інвестора.

Система органів, які в межах своїх повноважень та компетенції здійснюють регулювання, контроль та інші функції управління фондового ринку й інвестиційної діяльності в Україні, складається з чотирьох груп.

Верховна Рада України, Президент та Кабінет Міністрів України, які шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів з питань РЦП, визначення напрямків державної політики на РЦП, призначення складу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку забезпечують загальні засади державного регулювання РЦП в Україні.

Безпосереднє формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку ( ДКЦПФР).

Державні органи, що здійснюють контроль або функції управління на РЦП. Зокрема, це Фонд державного майна, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Національний банк України, Анти-монопольний комітет, Державна податкова адміністрація України. Певні функції управління інвестиційною діяльністю здійснюють Національне агентство з реконструкції та розвитку та Державна інвестиційна компанія.

4. Державні органи, що виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законодавства і правозастосування в державі. Ці функції поширюються і на РЦП. Зокрема, як Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Служба безпеки України, Вищий арбітражний суд України.

Згідно із Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" координацію діяльності державних органів з питань фондового ринку покладено на ДКЦПФР. До основних завдань комісії належать такі:

формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування РЦП в Україні, координація державних органів у цій сфері;

державне регулювання та контроль за випуском та обігом цінних паперів і їх похідних в Україні, запобігання і припинення порушень законодавства на РЦП шляхом застосування санкцій;

сприяння розвитку РЦП шляхом адаптації національного ринку до міжнародних стандартів, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства.

У процесі реалізації цих завдань ДКЦПФР виконує такі основні функції:

встановлює вимоги щодо випуску й обігу цінних паперів та їх похідних, у тому числі іноземних емітентів; встановлює порядок реєстрації і випуску цінних паперів та інформації про випуск;

здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про їх випуск, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що перебувають в обігу на території України;

встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів;

встановлює порядок і видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, клірингово-розрахункову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи на здійснення окремих видів професійної діяльності на РЦП, анулює ці дозволи в разі порушення вимог законодавства;

встановлює порядок складання звітності учасників РЦП;

•           реєструє правила функціонування організаційно оформлених РЦП. За ДКЦПФР закріплено багато функцій і прав, які надають можливість забезпечити повний комплекс регулятивних, наглядових і контрольних заходів, що охоплюють практично всі аспекти та особ

ливості діяльності на ринку. Цій Комісії надано широкі повноваження у сфері правозастосування: уповноважені особи Комісії мають право накладати штрафи та застосовувати санкції до юридичних осіб за правопорушення на РЦП. Так, за випуск в обіг та розміщення неза-реєстрованих цінних паперів передбачено штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до 150 % прибутку (надходжень), одержаного в результаті цих дій. За діяльність на ринку без ліцензії накладається штраф у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації— до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одним з аспектів діяльності ДКЦПФР є створення СРО. Як СРО зареєстровані Українська Асоціація інвестиційного бізнесу, ПФТС та Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв.

Важливим кроком для процесу інтеграції українського фондового ринку в міжнародні ринки капіталів став вступ ДКЦПФР у члени IOSCO, яка координує діяльність на світовому ринку капіталів і об'єднує Комісії з цінних паперів 78 країн світу.

Сучасний розвиток РЦП в Україні пов'язаний зі створенням розвиненого та високоліквідного вітчизняного фондового ринку, інтегрованого в міжнародні ринки капіталів, і вдосконаленням форм та методів його регулювання, нагляду та контролю з метою захисту інтересів інвесторів, держави і суспільства. Вирішення проблем розвитку фондового ринку в межах визначеної єдиної державної політики можливо лише за умов ефективної координації та взаємодії, насамперед органів державної влади, а також усіх учасників ринку.

Питання для самоконтролю

Причини необхідності регулювання РЦП.

Мета державного регулювання РЦП України.

Складові процесу регулювання.

Основні форми регулювання РЦП. Яка з них переважає?

Переваги та недоліки регулювання через СРО.

Які міжнародні організації регулювання РЦП?

Основні групи органів державного регулювання в Україні. їх функції.

Основні завдання ДКЦПФР щодо регулювання РЦП України.

[3; 8; 16; 17; 19; 26]

 

 ...  11



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх