Сергій Авраамович Верхратський (1894—1988) (Заблудовський) ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ

ПРОБЛЕМА ІМУНІТЕТУ

З давніх часів у народній медицині різних країн було відомо, що ті, хто перехворів на інфекційні недуги, стають несприйнят­ливими до них. Та наукове вивчення питання імунітету почалось лише з часів Пастера. Несприйнятливість до хвороби в людей, що перехворіли, Пастер пояснював тим, що мікроби вичерпують в організмі всі потрібні для них поживні речовини. Ця пасте­рівська теорія «виснаження середовища» (як і теорія його учня Шово про загибель мікроорганізмів через скупчення в організмі людей, що перехворіли, продуктів життєдіяльності мікроорга­нізмів) має тепер лише історичний інтерес. Епоху в справі розу­міння імунітету становлять роботи І. І. Мечникова, який пояснив імунітет як наслідок успішної боротьби лейкоцитів-фагоцитів з мікроорганізмами. Далі було доведено, що фагоцитарна функція властива багатьом клітинам організму, яких об'єднано в систе­му мононуклеарних фагоцитів (В. K- Високович, А. Ашоф).

Виявилось, що у захисті організму від інфекції велику роль відіграє сироватка крові, в якій містяться речовини, здатні роз­чиняти бактерії. З таких речовин найважливішим є алексин (Г. Бухнер, 1889). У сироватці крові організму, що переніс ін-! фекцію, з часом різні автори відкрили антитіла, здатні осаджу­вати, розчиняти бактерії, робити їх чутливішими до фагоцитозу лейкоцитами й клітинами системи мононуклеарних фагоцитів. Ці тіла дістали різні назви: аглютиніни, преципітшш, бактеріо­лізини, опсоніни.

Роботами головним чином радянських учених (С. І. Металь- никова, 1930; А. Д. Адо, 1952) доведено важливу роль нервової системи в регуляції факторів природного і набутого імунітету.

Добуті факти з етіології інфекційних хвороб та імунітету дали змогу використати ослаблені культури мікроорганізмів для профілактики і лікування інфекцій. Англієць Салмон і амери­канець Сміс (1886) довели, що вакцинацію можна робити мерт­вими культурами бактерій. Англійський учений А. Райт (1861— 1947) і наш співвітчизник В. K- Високович (1854—1912) вигото­вили вакцину проти черевного тифу, В. А. Хавкін (1860— 1930) — проти холери та чуми.

У 1888 р. співробітник Пастера Е. Py (1853—1933), вивчаю­чи дифтерійну і правцеву палички, відкрив бактеріальні ток­сини. Це дало змогу німецькому вченому Е. Берінгу (1854— 1917), японцю С. Кітазато (1856—1931) виготовити протидифте­рійну сироватку. Майже одночасно цю сироватку було добуто Е. Py в Парижі і Я. Ю. Бардахом (1857—1929) в Одесі.

Відкриття аглютининів у крові дало підставу французькому клініцистові Ю. Відалю (1862—1929) запропонувати в 1896 р. для діагностики черевного тифу реакцію аглютинації тифозних паличок сироваткою крові хворих. Принцип цієї реакції вико­ристовується також для діагностики інших інфекційних захво­рювань (реакція Вейля — Фелікса при висипному тифі, реакція Райта при бруцельозі та ін.).

Австрійський учений K- Пірке (1874—1929) описав у 1903 р. явища алергії і запропонував у 1907 р. використання її для ді­агностики туберкульозу. Алергічні реакції для діагностики ши­роко використовуються при бруцельозі (реакція Бюрне, 1922), туляремії (реакція Хатеневера, 1931), гонореї, інвазії ехінокока та ін.

У 1906 р. німецький учеиий А. Вассерман (1886—1925) разом з A. Jl. Нейсером і K- Бруком, використовуючи як антигени екс­тракти не з мікроорганізмів, а з органів, розробили серологічну реакцію на сифіліс.

У 1898 p. М. Ф. Гамалія спостерігав розчинення культур ста­філокока під впливом виявленого ним фактора, який він назвав бактеріолізином. Канадський учений Ф. Д'Еррель (1873—1949) у 1907 p., продовжуючи роботи Гамалії, назвав бактеріолізини бактеріофагами, вважаючи, що лізис бактерій спричинюється невидимими живими антагоністами бактерій, існування яких у 1890 р. допускав ще І. І. Мечников. Погляд Д'Ерреля на бакте­ріофаги як на живих антагоністів бактерій з винайденням елект­ронного мікроскопа підтвердився. Бактеріофаги знайшли засто­сування при лікуванні інфекційних хвороб і в хірургії при ліку­ванні ран.

 

 ...  31



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх