Розділ 10 УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА - СТРАХОВИЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ - Книжный рай
СТРАХОВИЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Розділ 10 УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Акціонерне товариство (АТ); АТ відкритого типу; АТ закритого типу; фінанси АТ; дочірні товариства, залежні товариства, статутний капітал, чисті активи, прибуток АТ, резервний фонд, спеціальний фонд акціонування; акція, звичайні акції, привілейовані акції, кумулятивні акції, іменні акції, акції на пред'явника; номінальна вартість, емісійна вартість, ринкова вартість, курс акції; сертифікат акції, дивіденд, облігаційна позика, облігація, іменні облігації, облігації на пред'явника, сертифікат облігації; відсотки з облігацій, інших цінних паперів; реєстр акціонерів, номінальні власники акцій; реорганізація АТ, злиття і приєднання АТ, поділ і виділення АТ, перетворення АТ, ліквідація АТ

10.1. ФІНАНСИ У ДІЯЛЬНОСТІ

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Акціонерне товариство (АТ) — це комерційна організаційно-правова форма об'єднання, утвореного шляхом добровільної угоди юридичних і фізичних осіб (зокрема іноземних), що об'єднали свої кошти і випустили в обіг акції з метою одержання прибутку.

Акціонерні товариства — невід'ємна частина ринкової економіки. Цінні папери, що випускаються ними, розподіляються між підприємствами, організаціями, а також між окремими громадянами.

Фінанси АТ — це грошові відносини, що виникають на всіх стадіях створення, діяльності, реорганізації і ліквідації АТ. Роль фінансів акціонерних товариств багатогранна: вони охоплюють грошові відносини з засновниками товариства, трудовим колективом, з по

стачальниками, покупцями, інвесторами, бюджетом, банками, позабюджетними, страховими й іншими організаціями.

Таким чином, фінанси АТ функціонують у процесі придбання сировини, матеріалів й інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації зробленої продукції (послуг), у процесі інвестицій, формування акціонерного капіталу і резервів, створення і розподілу прибутку, при виплаті дивідендів по акціях і відсотків по облігаціях, у процесі сплати податків у бюджет, при одержанні і погашенні кредитів і т. п. Тим самим фінанси АТ виконують функції формування грошових капіталів (статутного капіталу, доходів, прибутку, резервів і інших фондів), їх розподілу, контроль за їх створенням і використанням.

Особливості створення і функціонування АТ різних видів приводять до специфіки фінансових відносин усередині цих товариств.

Статутний капітал АТ відкритого типу формується шляхом продажу акції у формі відкритої підписки; в АТ закритого типу статутний капітал утвориться тільки за рахунок внесків засновників, тобто акції у відкритий продаж не надходять.

В АТ відкритого типу акції можуть бути передані з рук у руки без згоди інших акціонерів товариства. В АТ закритого типу акціонер вправі продати свої акції, але переважним правом придбання цих акцій користуються інші акціонери того ж товариства на умовах, що були визначені угодою з іншою особою. Якщо акціонери не скористалися переважним правом придбання акцій, то товариство може викупити ці акції при відповідному положенні статуту. Термін здійснення такого переважного права придбання акцій — не менше 30 і не більше 60 днів після заяви про продаж акцій.

Число і склад акціонерів АТ відкритого типу не обмежені. В АТ закритого типу число акціонерів, що володіють звичайними акціями, не повинне перевищувати 50. При завищенні цієї межі товариство упродовж одного року підлягає перетворенню у відкрите. Інакше АТ повинно ліквідуватися в судовому порядку.

Акціонерні товариства відкритого і закритого типу здійснюють свою діяльність на єдиних началах. Кожне АТ володіє повною фінансово-господарською самостійністю, як в оплаті праці, так і у встановленні цін, порядку розподілу чистого прибутку й інших видів підприємницької діяльності. При цьому АТ несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім майном, але не відповідає по зобов'язаннях акціонерів. Акціонери відповідають по зобов'язаннях товариства лише в межах особистішого внеску в капітал, тобто в межах вартості на

лежних їм акцій. Вони не мають права вимагати повернення своїх внесків крім випадків, передбачених статутом АТ.

Якщо діяльності АТ заподіяно збиток, що призвело до неплатоспроможності товариства, то при наявності несумлінних дій керівників, акціонерів чи інших осіб суд може покласти на них відповідальність за відшкодування завданого збитку.

Річний звіт про роботу АТ і бухгалтерський баланс щорічно публікуються в засобах масової інформації. Поряд з цим для інформування акціонерів публікуються рахунки прибутків і збитків, проспект емісії акції товариства й інша поточна інформація.

Будь-яке АТ має право не тільки брати участь у капіталі інших товариств, але й відкривати філії і представництва (у тому числі за кордоном), а також мати дочірні і залежні товариства. Філії і представництва не є юридичними особами і діють від імені товариства. Вони складають власний баланс, що входить до складу балансу АТ. Товариство, що створило філію і представництво, несе відповідальність за їх діяльність.

Дочірнім товариством вважається таке товариство, у статутному капіталі якого переважну частку має основне товариство, або якщо між ними укладається відповідний договір. Дочірнє товариство не відповідає за зобов'язаннями АТ. Залежним товариством вважається таке, котре має понад 20 % акцій АТ що беруть участь у голосуванні чи 20 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю. Взаємини дочірнього і залежного товариства з основним АТ регулюються законом про акціонерні товариства.

Із заснуванням АТ створюється його статутний капітал, що відображає мінімальний розмір майна товариства, яке гарантує інтереси його кредиторів. Статутний капітал АТ складається з акцій, кількість яких передбачена статутом. Відповідно до Закону про АТ і Цивільного кодексу у статутний капітал АТ включається тільки номінальна вартість акцій, придбаних акціонерами. При цьому всі звичайні акції мають однакову номінальну вартість. Поряд зі звичайними акціями АТ має право розміщати привілейовані акції, їх номінальна вартість не повинна перевищувати 25 % статутного капіталу товариства. Акції, випущені товариством, але не оплачені акціонерами, не можуть становити статутний капітал.

Статутний капітал не ототожнюється з вартістю переданого засновниками товариству майна (будинку, споруди, устаткування,

цінних паперів, коштів, майнових прав користування землею, водою, природними ресурсами, прав на інтелектуальну власність тощо), що може бути більше чи менше статутного капіталу.

Мінімальний розмір статутного капіталу визначається Законом України про АТ.

Розмір статутного капіталу при заснуванні АТ повинен бути цілком розподілений між засновниками. У момент заснування АТ не допускається наявність акції для відкритої підписки, тобто публічного продажу. Всі акції повинні бути цілком розподілені між засновниками.

Акції, що є складовою статутного капіталу, оплачуються в такий спосіб. Не менше половини акцій підлягають оплаті до моменту реєстрації АТ. Друга половина повинна бути оплачена упродовж року з моменту реєстрації товариства. Додатково випущені акції повинні бути оплачені не пізніше одного року з моменту їх придбання.

За рішенням засновників і органів управління АТ форма оплати акцій й інших цінних паперів товариства може здійснюватися грошима, цінними паперами, майновими й іншими правами, що мають грошову оцінку. При оплаті додатково випущених акцій грошима частка цієї оплати не повинна становити менш як 25 % їх номінальної вартості.

Майно, внесене в оплату акцій при створенні АТ, оцінюється на підставі угоди між засновниками, а в подальшому при оплаті додаткової емісії акцій і інших цінних паперів — на підставі рішення ради директорів.

Для стимулювання своєчасної і повної оплати статутного капіталу акція не дає права голосу до її повної оплати. Винятки становлять акції, оплачувані засновниками товариства при його створенні.

При неповній оплаті акцій у встановлений термін акції надходять у розпорядження АТ. При оплаті акції після закінчення встановленого терміну грошові кошти, що надійшли, чи майно товариством не повертаються. У статуті АТ може бути передбачене стягнення з неплатників штрафів, пені, неустойки.

Неоплачені акції й ті, що надійшли в розпорядження товариства, підлягають реалізації в термін не пізніше одного року. Інакше за рішенням загальних зборів акціонерів вони повинні бути погашені з відповідним зменшенням статутного капіталу. Статутний капітал не повинен перевищувати вартість чистих активів.

Чисті активи АТ оцінюються в законодавчому порядку на підставі даних бухгалтерського обліку. Для визначення розміру чистих активів із загальної суми активів АТ виключаються його зобов'язання, крім зобов'язань по акціях.

Від співвідношення величини чистих активів і статутного капіталу залежить стан АТ. Якщо після другого і наступного фінансового років буде виявлено, що сума чистих активів товариства виявиться меншою за його уставний капітал, товариство зобов'язане оголосити про відповідне зменшення свого статутного капіталу. Якщо ж вартість чистих активів виявиться меншою за мінімальний статутний капітал, установлений Законом України про АТ, товариство підлягає ліквідації.

Первісний розмір статутного капіталу визначається засновником при створенні АТ. У процесі функціонування товариства статутний капітал може змінюватися. За рахунок зростання прибутку чи додаткових внесків засновників він може збільшуватися, і, навпаки, при скороченні прибутку й інших факторів він може скорочуватися. У будь-якому випадку зміна статутного капіталу в той чи інший бік може бути зроблена лише на підставі рішення загальних зборів простою більшістю голосів. Однак набирає сили це рішення тільки після того, як про це поставлено до відома реєструючі органи.

Збільшення статутного капіталу АТ провадиться шляхом випуску нових акцій чи збільшення їх номінальної вартості. Збільшення статутного капіталу товариства можливо після повної оплати спочатку оголошеного статутного капіталу.

Додатковий випуск акції може бути здійснений лише після затвердження загальними зборами підсумків попередньої емісії, внесення у статутний капітал змін, обумовлених фактичною реалізацією раніше випущених акцій і погашенням нереалізованих акцій. При додатковому випуску акцій акціонери — власники голосуючих акцій — мають переважне право на їх придбання. Кількість додаткові акції, що випускається, не повинна перевищувати число акцій, передбачених у статуті товариства.

Статутний капітал АТ може бути збільшений не тільки шляхом додаткової емісії акцій, але і шляхом зміни номінальної вартості акцій. У цьому випадку в рівній пропорції змінюються всі категорії і серії акцій, випущених АТ, а також зобов'язання по опціонах і конвертованих облігаціях, випущених до ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу може відбуватися в результаті обміну конвертованих облігацій на акції, повернення акцій, що містяться в дочірніх товариствах, повернення частини акцій з резервного фонду, а також у результаті переоцінки основних фондів шляхом додаткового випуску акцій або шляхом збільшення номінальної вартості випущених акцій.

Зменшення статутного капіталу АТ здійснюється шляхом зниження номінальної вартості акцій чи викупу частини акцій з метою скорочення їх загальної кількості. Можливість зменшення статутного капіталу шляхом придбання і погашення частини акцій повинна бути передбачена у статуті товариства. Однак статутний капітал не може бути зменшений до розміру нижче законом установленого мінімального статутного капіталу. Погашені можуть бути тільки ті акції, що перебувають на балансі АТ включаючи акції, придбані з цією метою в акціонерів.

Зменшення статутного капіталу АТ може бути зроблене шляхом не тільки викупу власних акцій, але і за рахунок виключення акціонерів і повернення їм внесків, шляхом скорочення суми підписки до фактично оплаченої вартості акцій. Зменшується статутний капітал і при передачі акцій дочірнім товариствам, а також при спрямуванні частини акцій в резервний фонд.

Зменшення статутного капіталу АТ можливе тільки після повідомлення всіх кредиторів товариства. Повідомляють кредиторів письмово в термін не пізніше 30 днів з моменту ухвалення рішення загальними зборами. Кредитори мають право зажадати дострокового припинення чи виконання зобов'язань, а також відшкодування збитків від зменшення статутного капіталу.

Найважливішим елементом і показником фінансової діяльності АТ є прибуток. Прибуток АТ утвориться, так само як на підприємствах інших форм власності, у вигляді різниці між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг), за винятком відповідних податків, і витратами на виробництво цієї продукції (робіт послуг).

Якщо витрати перевищують суму виторгу, товариство має збитки. Порядок використання прибутку, що не підлягає розподілу між акціонерами, обумовлюється статутом товариства. Після сплати податку на прибуток і інші обов'язкові платежі залишається чистий прибуток, що надходить у повне розпорядження АТ.

Розподіл чистого прибутку і показники фінансового стану АТ. Рада директорів вирішує питання про розподіл чистого прибутку.

Частина цього прибутку може спрямовуватися на виробничий і соціальний розвиток товариства. Визначається частка прибутку на виплату відсотків за облігаціями. Здійснюється відрахування в резервний і спеціальний фонди. Розраховуються можливі виплати службовцям АТ у вигляді грошових винагород чи акцій відповідно до певного відсотка, передбаченого статутом. Чистий прибуток, що залишився, спрямовується на виплату дивідендів акціонерам.

Рада директорів, виходячи з фінансового стану товариства, конкурентоспроможності його продукції і перспектив розвитку, приймає рішення про конкретне співвідношення розмірів чистого прибутку, що розподіляється по зазначених напрямках. Не виключено, що в окремі періоди прибуток не буде направлятися на виплату дивідендів акціонерам, а в більшому розмірі піде на виробничий і соціальний розвиток трудового колективу чи інші цілі.

Акції товариства, що перебувають на його балансі, не враховуються при розподілі прибутку між акціонерами.

Одним з показників, що характеризують фінансовий стан АТ, що визначає, у свою чергу, процес розподілу прибутку, є частка прибутку, розрахована на одну акцію.

Розмір чистого прибутку, що припадає на одну акцію, дозволяє реально оцінити ефективність діяльності АТ, його фінансове становище. Розраховується такий показник за формулою

Ап = ^,

п н

де Ап — прибуток, розрахований на одну акцію; Чп — чистий прибуток товариства; Н — кількість випущених акцій.

Підвищення цього показника свідчить про успішну діяльність АТ, що гарантує високі дивіденди і збільшення фактичної вартості акції. Зниження прибутку, що припадає на одну акцію, дає підстави зробити висновок про неблагополуччя у використанні акціонерного капіталу і зумовлює необхідність детального аналізу діяльності

АТ.

Про ступінь віддачі акціонерного капіталу можна судити стосовно його чистого прибутку

О = ^, К

де О — віддача акціонерного капіталу; К — акціонерний капітал.

Показник віддачі акціонерного капіталу характеризує інтенсивність його використання і, отже, збільшення чи зменшення прибутку, одержуваного від цього капіталу.

У процесі розподілу чистого прибутку АТ створюється резервний фонд, розмір якого повинен становити не менш як 15 % статутного капіталу. Порядок формування і використання резервного фонду визначається статутом АТ. Конкретні розміри щорічних відрахувань від прибутку в резервний фонд передбачаються статутом, але не менш як 5% чистого прибутку товариства.

Формування і поповнення резервного фонду відбувається шляхом щорічних відрахувань аж до досягнення цим фондом розміру передбаченого статутом товариства. Резервний фонд призначений для покриття непередбачених комерційних збитків АТ. За рахунок резервного фонду провадиться погашення облігацій і викуп акцій товариства при відсутності інших коштів. Використання резервного фонду в інших цілях забороняється.

За рахунок чистого прибутку може бути утворений спеціальний фонд акціонування працівників товариства. Однак це має бути передбачено статутом АТ. Кошти цього фонду призначені винятково для викупу акцій товариства, що продаються акціонерами, і подальшого розміщення їх серед своїх працівників.

Можливість створення фондів акціонування передбачена в Законі про АТ, виходячи з досвіду формування таких фондів у відкритих акціонерних товариствах, утворених у результаті приватизації державних і муніципальних підприємств.

10.2. ЦІННІ ПАПЕРИ

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Акція — вид цінного паперу, що випускається АТ. Вона свідчить про внесення певних засобів у майно АТ і засвідчує право власності її власника на частку у статутному капіталі. Акція дає її власнику право на одержання частини прибутку (дивіденду) від діяльності АТ і, як правило, на участь в управлінні ним. Акції не мають визначеного терміну обігу, тобто є безстроковими. Акція неподільна, але може належати кільком особам на правах спільної власності.

Усі відомості про акції, що випускаються, вносяться у проспект емісії, що реєструється відповідними державними органами, які пе

редбачено законодавством про цінні папери. Акції, не зареєстровані у встановленому порядку, вважаються недійсними.

Акції, придбані акціонерами, є розміщеними. Акції, випущені додатково, називаються оголошеними. Кількість і номінальна вартість тих й інших, а також порядок і умови їх розміщення визначаються статутом суспільства.

Акції, емітовані товариством, класифікуються, насамперед, на звичайні і привілейовані.

Звичайні акції надають право голосу на загальних зборах акціонерів (одна акція — один голос). Власники звичайних акцій беруть участь у розподілі прибутку АТ тільки після поповнення резервів і виплати дивідендів по привілейованих акціях. Тому виплата дивідендів по звичайних акціях не гарантується, позаяк залежить від підсумків комерційної діяльності і суми отриманого прибутку.

При ліквідації товариства звичайна акція дає акціонеру право на частину майна АТ після розрахунків із кредиторами і власниками привілейованих акцій.

Привілейовані акції бувають кількох типів, вони дають можливість одержувати фіксовані дивіденди.

Крім того, існують кумулятивні привілейовані акції. Це такі акції, по яких невиплачений чи не цілком виплачений дивіденд, передбачений у статуті, накопичується і виплачується згодом. Такі акції конвертуються у звичайні чи привілейовані акції інших типів. Існують також привілейовані акції, що погашаються (відкликаються), привілейовані акції з фондом погашення, що голосують і ті, що не голосують тощо. Кількість і номінальна вартість емітованих акцій кожного з цих типів, як розміщених, так і оголошених, визначається статутом АТ.

Привілейовані акції не дають права голосу на загальних зборах акціонерів (якщо інше не встановлено Законом про АТ чи статутом товариства для конкретного типу привілейованих акцій). Проте, власники привілейованих акцій мають переваги перед власниками звичайних акцій при розподілі прибутку і майна у випадку ліквідації товариства. Вони мають фіксований дивіденд, розмір якого визначається при їх випуску. Розрахунки з власниками привілейованих акцій провадяться в першу чергу, до розрахунків із власниками звичайних акцій. Характерно, що відповідно до Закону про АТ засновники товариства можуть розширити права акціонерів — власників привілейованих акцій, тому що для різних типів привілейованих акцій

встановлюється різний обсяг прав, різна черговість виплати дивідендів і ліквідаційної вартості.

Власники деяких типів привілейованих акцій (приміром, кумулятивних) одержали право брати участь у загальних зборах акціонерів із правом голосу. Однак це право має тимчасовий характер, тобто припиняється з моменту виконання товариством своїх зобов'язань у виплаті дивідендів. Поряд з цим власники визначеного типу привілейованих акцій мають постійне право голосу під час обговорення загальними зборами акціонерів окремих правових питань АТ. Що ж стосується питань реорганізації і ліквідації товариства, то при їх вирішенні на загальних зборах акціонерів беруть участь із правом голосу усі власники привілейованих акцій. При цьому слід врахувати, що привілейовані акції звичайно випускаються з невеликим номіналом для залучення дрібних вкладників, тому при вирішенні важливих питань діяльності АТ і управління його майном пріоритет залишається за великими інвесторами, що володіють великими пакетами звичайних акцій.

Акції можуть бути іменними і на пред'явника. Відповідно до чинного законодавства акціонерні товариства мають право випускати тільки іменні акції. Власники таких акцій реєструються в спеціальному реєстрі.

Акція на пред'явника означає вільну купівлю-продаж її по обопільній згоді сторін без якої-небудь реєстрації. Незважаючи на спрощений процес обертання таких акцій, вони не одержали поширення у зв'язку з істотними труднощами в управлінні власністю АТ при їх використанні. Наявність неконтрольованого процесу руху акціонерного капіталу при відсутності обов'язкової реєстрації угод купівлі-продажу акцій на пред'явника може спричинити вкрай негативні наслідки.

Розрізняють кілька видів вартості акції: номінальну, емісійну і ринкову.

Номінальна вартість акції вказується на бланку акції і визначається шляхом розподілу суми статутного капіталу АТ на кількість акцій, що випускаються.

По номінальній вартості засновники оплачують акції товариства при його заснуванні. Номінальна вартість акції є основою для визначення емісійної і ринкової вартості, а також числення дивіденду. По номінальній вартості акції визначається доля акціонера при виплаті йому коштів у випадку ліквідації АТ.

Ціна, по якій емітент продає акцію інвестору, визначає її емісійну вартість. Емісійна вартість може збігатися чи відхилятися від номінальної вартості в той чи інший бік.

Ціна, за якою акція реалізується на фондовій біржі і на позабір-жовому ринку, визначає її ринкову вартість. Ринкова вартість залежить від співвідношення попиту та пропозиції, що, у свою чергу, обумовлюється багатьма факторами: впливом реклами, біржовою кон'юнктурою, а насамперед розміром одержуваного по акції дивіденду і рівнем банківського відсотка. При цьому, чим вище розмір дивіденду, тим більше ринкова вартість акції, і навпаки, чим вище рівень банківського відсотка, тим нижче ринкова вартість акції.

Для того, щоб визначити курс акції, необхідно ринкову вартість акції розрахувати на 100 грошових одиниць номінальної вартості.

Про відносну висоту курсу можна судити по відношенню ринкової ціни акції до суми прибутку, що припадає на одну акцію. Цю величину називають коефіцієнтом "курс/прибуток". Підвищення чи падіння цього коефіцієнта на фондовому ринку свідчать про подорожчання чи падіння вартості акції внаслідок змін в економіці, біржової активності, дисконтних ставок банків і багатьох інших факторів.

Сертифікат акції — це цінний папір, що свідчить про володіння конкретною особою визначеною кількостю акцій. Акції, як правило, не зберігаються на руках у акціонерів. Замість акцій власники одержують один чи кілька сертифікатів акції — документів, що підтверджують їхнє право власності. Один сертифікат видається безкоштовно на повністю оплачені акції, що належать акціонеру в момент створення АТ. Інші сертифікати можуть видаватися акціонеру на його прохання за плату, обумовлену радою директорів.

Перехід права власності на акції при передачі сертифіката вважається завершеним, якщо здійснена реєстрація у встановленому порядку. Сертифікат акції має такі реквізити: найменування документа, найменування і місце розташування товариства, категорія (серія) акцій, власність на які засвідчує цей сертифікат, і пов'язані з цим права й обмеження, номінальна вартість однієї акції цієї категорії, кількість і номери акцій, власність на які засвідчує сертифікат, і їх загальна номінальна вартість, найменування (ім'я) і місцезнаходження (місце проживання) акціонера, ставка дивіденду (при фіксованому дивіденді), підписи двох відповідальних осіб товариства, печатку товариства. При відсутності одного з перерахованих реквізитів сертифікати акції є недійсними.

Дивіденд — дохід по акціях, виплачуваний за рахунок частини чистого прибутку АТ, що розподіляється між його акціонерами, у розрахунку на одну акцію. Дивіденд може бути виражений в абсолютній сумі й у вигляді коефіцієнта. Коефіцієнт, чи процентна ставка дивіденду, визначається як відношення дивідендного доходу у грошовому вираженні до номінальної вартості акції. Процентна ставка дивіденду визначає прибутковість акції. Дивіденди можуть бути виплачені не тільки у грошовій формі, але й оплачені іншими товарно-матеріальними цінностями у випадках, передбачених статутом товариства.

Дивіденди по розміщених акціях можуть виплачуватися відповідно до рішення акціонерів і статутом АТ щокварталу, раз у півріччя чи раз у рік. Джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток за поточний рік. Проміжні дивіденди виплачуються за рішенням ради директорів товариства, а розмір і форма виплати річних дивідендів визначаються рішенням загальних зборів акціонерів. При цьому обсяг річних дивідендів не може бути менше розміру виплачених проміжних дивідендів і більше суми дивідендів, рекомендованої радою директорів.

Порядок виплати дивідендів залежить від виду акції. Насамперед, дивіденди виплачуються за привілейованими акціями. По привілейованих акціях визначених типів дивіденди можуть виплачуватися за рахунок спеціально створюваних з чистого прибутку фондів.

Характерно, що Законом про АТ передбачене право загальних зборів акціонерів приймати рішення про невиплату дивідендів за визначеними категоріями акцій і більш того — про неповну виплату дивідендів за привілейованими акціями навіть при наявності вільного залишку чистого прибутку. Таке рішення може бути цілком правомірним у зв'язку з напрямком засобів на інвестиції й інші цілі, позв'я-зані з розвитком підприємницької діяльності товариства.

Дивіденди виплачуються за типами привілейованих акцій у порядку зменшення пільгових прав за цими акціями. Нарешті, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями без фіксованого у статуті розміру дивіденду.

Після повної виплати передбачених товариством дивідендів за всіма типами привілейованих акцій виплачуються дивіденди за звичайними акціями. За звичайними акціями дивіденди можуть не виплачуватися у випадку фінансових труднощів, при одержанні недостатньої суми прибутку, а також, як зазначено вище, у зв'язку з на

прямком коштів на розвиток господарської діяльності. Фактична сума дивідендів за рік оголошується загальними зборами акціонерів за пропозицією ради директорів. За акціями, що не були випущені в обіг чи містяться на балансі АТ, дивіденди не виплачуються. Дивіденди не виплачуються так само до повного виконання товариством умови обов'язкового викупу акцій у своїх акціонерів.

Законом про АТ відповідно до Цивільного кодексу передбачено, що виплата дивідендів може здійснюватися після повної оплати статутного капіталу товариства і за умови, що вартість чистих активів АТ після виплати дивідендів повинна бути більша за розмір статутного капіталу і резервного фонду.

Дивіденди не виплачуються, якщо були виявлені ознаки неспроможності (банкрутства) товариства чи такі ознаки можуть з'явитися в результаті виплати дивідендів.

Крім акцій АТ можуть випускати облігації. Облігаційна позика — це форма випуску облігацій акціонерним товариством на визначених, заздалегідь обговорених правових умовах.

Шляхом випуску облігаційних позик АТ залучає в оборот позиковий капітал. Порядок і умови випуску облігаційних позик визначаються загальними зборами акціонерів. Випуск облігаційної позики провадиться за рішенням ради директорів, якщо інше не передбачено статутом АТ.

Товариство вправі випускати облігаційні позики без поручительства і з поручительством. В останньому випадку обумовлюється розмір майна, на яке власники облігацій мають права заставоутримувача чи зобов'язання поручителя (гаранта) цієї облігаційної позики.

Облігаційні позики без поручництва чи гарантії третіх осіб можуть бути випущені не раніше, ніж через два роки після успішної діяльності АТ. Загальна сума облігаційної позики не повинна перевищувати розмір статутного капіталу АТ чи суму забезпечення, наданого товариству третіми особами.

Облігація — це цінний папір, що представляє собою боргове зобов'язання акціонерного товариства сплатити власнику облігації у встановлений термін номінальну вартість чи номінальну вартість з відсотками. Облігації випускаються після повної оплати статутного капіталу. Власники облігацій на відміну від власників акцій не є власниками акціонерного товариства, а стають його кредиторами.

Проте, власники облігації мають певні переваги перед акціонерами. Виплата відсотків за облігаціями провадиться не рідше одного разу в рік незалежно від розміру прибутку і фінансового стану товариства, тобто до нарахування і виплати дивідендів за акціями. При ліквідації АТ власники облігацій мають переважне право у порівнянні з акціонерами на активи товариства.

Товариство має право випускати облігації трьох типів: забезпечені заставою майна; під забезпечення, надане третіми особами; без забезпечення.

Облігації за бажанням власників можуть бути погашені достроково, але не раніше терміну дострокового погашення, обумовленого ухвалою про випуск облігацій.

З огляду на те, що акції й облігації є цінними паперами АТ, передбачена можливість випуску конвертованих облігацій, що за рішенням загальних зборів за певних умов можуть обмінюватися на акції. Однак облігації, конвертовані в акції, не можуть бути розміщені товариством, якщо кількість оголошених акцій менша за кількість акцій цих типів, право на придбання яких мають ці облігації.

Попри важливу роль облігацій як додаткової можливості залучення коштів для розширення акціонерної діяльності, обертання облігацій на українському ринку цінних паперів дотепер не набуло належного розмаху.

Облігації можуть бути іменними і на пред'явника. Власники іменних облігацій реєструються товариством у спеціальному реєстрі. У зв'язку з цим власник іменної облігації зобов'язаний вчасно сповіщати товариство про зміну відомостей, занесених до реєстру. Реквізитами іменної облігації є номер облігації, номінальна вартість, розмір процентної ставки й ім'я власника. При втраті іменної облігації права власника поновлюються за певну плату.

Облігації на пред 'явника називають купонними, тому що власник такої облігації може одержати відсотки, пред'явивши купон, прикладений до облігації. АТ, що емітує облігації на пред'явника, не веде облік їх власників. Облігації на пред'явника мають наступні реквізити: назва товариства емітента, загальна сума позики, умови і порядок виплати відсотків. При втраті облігації на пред'явника права власника поновлюються в судовому порядку.

Сертифікат облігації — це цінний папір, що засвідчує кількість і вид приналежних власнику іменних облігацій. Якщо сертифікат свідчить про право володіння однією облігацією, він може іменува

тися облігацією. У випадку продажу зареєстрованих облігацій новому власнику видається новий сертифікат з погашенням раніше виданого сертифіката.

Сертифікат облігації має такі реквізити: найменування цінного папера, найменування і місцезнаходження АТ, дата випуску і загальна сума облігаційної позики, серії облігації і пов'язані з цим права, вказаний термін погашення облігаційної позики, номінал однієї облігації, кількість і номери облігації, володіння якими засвідчує сертифікат, найменування і реквізити осіб, що надають забезпечення позики — при випуску позики під забезпечення третіх осіб, розмір і порядок нарахування відсотків за облігаціями, порядок їх виплати, підписи двох відповідальних осіб товариства, печатку товариства.

Відсотки за облігаціями виплачуються в переважному порядку в порівнянні з дивідендами за акціями. Відсотки розраховуються стосовно номінальної вартості облігації незалежно від їх курсової вартості. При первинному розміщенні облігацій у перший рік функціонування АТ відсотки виплачуються пропорційно часу фактичного обертання облігації (якщо інше не передбачене умовами випуску). Відсотки за облігаціями є фіксованими або незначно змінюються залежно від терміну їх обігу і погашення позики.

Виплачуються відсотки за рахунок чистого прибутку АТ (до виплати дивідендів за акціями), а при його нестачі — з резервного фонду. Виплата відсотків провадиться безпосередньо АТ, що випустило позику, або банком-агентом, або фінансовим посередником за винятком відповідних податків. Виплата відсотків за облігаціями провадиться, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків, платіжних доручень, поштових чи телеграфних переведень.

Умовами випуску позики виплата відсотків може бути передбачена у вигляді грошей, цінних паперів, товарів і майнових чи інших прав, що мають грошову оцінку. При виплаті доходу на облігації робиться позначка про виплату відсотків шляхом погашення чи відрізання купона (на облігаціях на пред'явника). Виплата відсотків не провадиться, якщо це зазначено в облігації і вартість її емісії менша за номінальну вартість.

Відсотки за облігаціями можуть виплачуватися один раз у квартал, півріччя чи рік. Якщо АТ відмовляється виплатити відсотки у встановлений термін, воно може бути визнане неспроможним і ліквідоване. Майно неплатоспроможного емітента може бути використане для виплати відсотків за облігаціями.

Акціонерне товариство вправі розміщати не тільки акції й облігації, але й інші види цінних паперів. Цивільним кодексом, Законом про АТ й іншими нормативними правовими актами регулюються загальні права випуску, розміщення і обертання цінних паперів. До боргових цінних паперів, крім облігації, відносяться векселі, депозитні й ощадні сертифікати банків.

Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити векселеутримувачу визначену суму грошей у встановлений термін.

Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво кредитної установи про депонування на певний строк коштів вкладника, а саме фізичної особи, з безумовним зобов'язанням повернення внеску з установленим відсотком. Депозитний сертифікат також засвідчує аналогічне право вкладника, у ролі якого виступає юридична організація.

Цінним папером є чек, використовуваний як платіжний засіб. Чек — це письмове розпорядження чекодавця організації-платнику виплатити чекоутримувачу зазначену суму грошей.

До цінних паперів відноситься коносамент, що виражає право власності на конкретний товар у процесі морського перевезення. Коносамент видається після одержання товару перевізником вантажу відправником із зазначенням вантажоодержувача.

До похідних цінних паперів відносяться опціони, фьючерси й інші, обіг яких з розвитком фінансового ринку в Україні набуває усе більшого поширення, тому що сприяє залученню у фінансовий оборот додаткових капіталів.

10.3. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ АКЦІЙ

Оцінка акцій на фондовому ринку з

 

 ...  14



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх