Бухгалтерський облік

А.5. Принцип вартісного вимірювання в бухгалтерському обліку (Оцінювання й калькулювання як елементи методу бухгалтерського обліку)

А.5.1. Сутність вимірювання та види вимірників

Як уже зазначалося, одним із принципів бухгалтерського обліку є вимірювання усіх господарських фактів у натуральному (речовому або трудовому) і вартісному вимірниках. При цьому характеристика господарських фактів у бухгалтерському обліку вивчається у тісному взаємозв’язку натуральних і вартісних ви-мірників. Систему вимірників, застосовувану в бухгалтерському обліку, ілюструє рис. А.5.1.

Рис. А.5.1. Вимірники, які застосовуються в бухгалтерському обліку

Натуральні вимірники — це вимірники маси, об’єму (обсягу), площі, потужності, що прийняті в народному господарстві, з допомогою яких обчислюється кількість наявних у господарстві матеріальних цінностей. Використання тих чи інших натуральних вимірників залежить від особливостей обліковуваних об’єктів господарювання. Так, тверде паливо вимірюється в тоннах, деревина — у кубічних метрах, урожай — у центнерах (або тоннах), молоко — у літрах і т. ін.

У деяких випадках застосовуються комбіновані натуральні вимірники. Наприклад, роботу автотранспорту вимірюють у тонно-кілометрах.

Натуральні вимірники відображують обліковувані об’єкти не лише кількісно, а й якісно. Наприклад, сорт (перший, другий, вищий тощо), вміст корисних речовин (дегустація цукру в цукровому буряку, олійність).

Трудові вимірники — це вимірники людської праці. Їх виражають в одиницях часу — днях, годинах, хвилинах. Цей вимірник має велике значення в оцінці економічного аспекту виробництва. Користуючись ним, визначають продуктивність праці, її інтенсивність, а обліковують також кількість витраченої на виконання роботи праці.

Трудовий вимірник є різновидом натурального.

Грошовий вимірник — це вимірник вартості. У кожному господарстві застосовують передусім грошовий вимірник своєї країни. Крім того, можуть використовувати, особливо на спільних підприємствах, грошові одиниці інших країн.

Грошовий вимірник зумовлений існуванням вартості та ринкових відносин. На ньому ґрунтується метод оцінювання та калькулювання. Основним мірилом грошової оцінки є ціна.

А.6. Принцип доказовості в бухгалтерському обліку; А.6.1. Первинні докази бухгалтерського обліку — бухгалтерські документи; А.6.1.1. Процес документування господарських фактів — явищ і процесів —формування доказів; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.6. Принцип доказовості в бухгалтерському обліку

А.6.1. Первинні докази бухгалтерського обліку — бухгалтерські документи

А.6.1.1. Процес документування господарських фактів — явищ і процесів —формування доказів

Як уже зазначалося, однією з особливостей бухгалтерського обліку є суцільне й безперервне спостереження за станом господарських фактів (елементів виробництва і правових відносин), з одного боку, та процесів (господарських операцій), з іншого, що відбуваються в господарствах (на підприємствах, в установах, організаціях тощо). Для проведення такого спостереження необхідно кожний господарський факт оформити відповідним документом.

Бухгалтерські документи — письмові підтвердження (доказ, свідоцтво) певної форми та змісту про факт здійснення того чи іншого господарського акту (процесу, операції).

Первинне спостереження в бухгалтерському обліку провадиться з метою дістати доказ про господарський факт та інформацію про нього. У процесі спостереження за методом описування фіксують дані про господарські факти на матеріальному носії інформації — документі.

У бухгалтерських документах зазначаються всі відомості, необхідні для економічної та юридичної характеристики зафіксованих на них господарських фактів, — явищ або процесів, та наступних бухгалтерських процедур: реєстрації, узагальнення, класифікації, систематизації, контролю та аналізу. Жодний господарський факт не може бути відображений в бухгалтерському обліку без належного його оформлення відповідними документами.

Бухгалтерські документи відображують сукупність економічної інформації, а тому мають кібернетичний, наскрізний характер.

Таким чином, бухгалтерський документ — це доказ про господарський факт (тобто об’єкт господарювання), зафіксований на певному технічному носії, а процес документування — сукупність технічних і методичних прийомів для створення документа.

Процес фіксації господарських фактів у документах називається документуванням. Тому іноді бухгалтерський облік називають документованим обліком. Водночас документування господарських фактів на доказах (носіях) інформації є основним змістом первинного обліку.

Процес документування складається з чотирьох елементів: спостереження, сприйняття господарського факту, вимірювання його натуральних і вартісних параметрів і фіксування на носії цих даних. Під час спостереження з’ясовується сутність, економічна доцільність і закономірність господарського факту — явища або процесу. А це означає, що процес документування — не проста технічна робота, а важливий вид економічної та юридичної діяльності. Документування господарських фактів є передумовою подальшого бухгалтерського обліку і передусім для реєстрації господарських фактів у системі рахунків.

Діючи формально, господарські факти можна було б записувати й на слух. Але в такому разі необхідно, щоб кожний господарський факт спостерігав бухгалтер або хтось йому цей факт описував для реєстрації в рахунку. Це практично неможливо, бо вимагає великої кількості обліковців. Крім того, втрачається один з головних факторів — доказовість бухгалтерського обліку, а також його контрольна та аналітична функції.

Документ і документування становлять одне ціле як елемент побудови бухгалтерського обліку. Методика і техніка процесу документування регламентуються спеціальним нормативним актом — «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

А.7. Загальна побудова бухгалтерського обліку згідно з теорією двоїстості (подвійності); А.7.1. Загальний підхід; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.7. Загальна побудова бухгалтерського обліку згідно з теорією двоїстості (подвійності)

А.7.1. Загальний підхід

Господарські факти — явища або процеси — відображаються на рахунках взаємопов’язано. Адже запис господарських операцій на одному рахунку зумовлює потребу запису цієї операції на іншому, кореспондуючому рахунку, якщо проведення просте, або інших рахунках, якщо воно складне.

Наочною ілюстрацією сказаного є розглянуті приклади простих і складних бухгалтерських проведень. Формою вираження взаємопов’язаного відображення господарських фактів (операцій) на рахунках є кореспонденція рахунків.

При подвійному відображенні господарських операцій у системі рахунків те, що одна й та сама сума відображається двічі, не є суттєвою ознакою. Справді, цей факт — об’єктивна необхідність визначення нового стану двох аспектів господарювання — продуктивних сил і виробничих відносин. З одного боку, це може бути результатом збільшення або зменшення масштабів господарювання, тобто коштів, які перебувають у господарстві. З іншого боку, це може зумовлюватися зміною в структурі продуктивних сил або виробничих відносин. Звідси випливає висновок: подвійне (двоїсте) відображення господарських операцій потребує, щоб кожна господарська операція, яка дістала вартісне визначення на підставі оцінки на ту саму суму, була записана один раз у дебеті одного, а другий раз — у кредиті іншого рахунку (якщо проведення просте), або кількох кореспондуючих рахунків (якщо проведення складне).

Подвійне (двоїсте) відображення господарських фактів-операцій — процес відображення в бухгалтерському обліку об’єктивно існуючої подвійності (двоїстості) суті, характеру, процесу господарювання як єдності продуктивних сил і виробничих правових відносин і подвійності (двоїстого) характеру кругообороту засобів господарювання і джерел їх утворення. Воно спричинюється двоїстим (подвійним) характером категорії вартості, в якому виражені всі елементи (складові) процесу господарювання.

Під час визначення об’єкта бухгалтерського обліку було з’ясовано, що господарство як об’єкт процесу суспільного відтворення характеризується двоїстістю. з одного боку, воно є сукупністю продуктивних сил, з іншого — сукупністю правових виробничих відносин. Перший аспект названий активом, другий — пасивом. Водночас у процесі суспільного відтворення господарські факти як сукупність продуктивних сил і правових виробничих відносин обертаються як вартості, тому незалежно від їх місцезнаходження або перетворення з однієї форми на іншу величина цих засобів буде рівновеликою, бо величина вартості в момент цих перетворень залишається незмінною, змінюється лише її форма, тобто вартість існування. Отже, в кожному господарському акті, що виникає внаслідок здійснення господарських операцій, вартість засобів, що надійшли або вибули, зобов’язань, що виникли або погашені, буде однаковою.

Об’єктивно існуючу подвійність (двоїстість) стану господарства характеризує балансове узагальнення продуктивних сил і виробничих відносин, а їх кругооборот — схема А.7.1 (числа виражають кількість грошових одиниць).

Схема А.7.1

У системі рахунків бухгалтерського обліку наведена схема матиме такий вигляд, як на схемі А.7.2 (числа виражають кількість грошових одиниць).

Отже, можна констатувати, що метод подвійності (двоїстості) ґрунтується на об’єктивно існуючій подвійності господарювання як результат виробничих відносин, що випливає із економічних процесів.

З наведених схем А.7.1 і А.7.2 бачимо, що кругооборот вартості подвійний. Вартість у грошовій формі — 100 одиниць — у процесі виробництва втілюється частково в засоби виробництва — 70 одиниць, і частково направляється на оплату праці — 30 одиниць. Ці елементи у процесі виробництва набувають форми «Витрати виробництва».

Схема А.7.2

Рахунок гроші

 

Рахунок "Засоби виробництва"

 

Рахунок "Виробництво"

 

Рахунок Готова продукція

 

Рахунок Продаж (реалізація)

 

+ —

 

+ —

 

+ —

 

+ —

 

+ —

 

100

70

 

70

70

 

70

100

 

100

100

 

100

120 (100+ + 20)

120 

 

 

Рахунок Розрахунки з оплати праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

30

30

 

30

 

 

 

 

 

 

 

Після завершення процесу виробництва засоби праці (70) і витрати на оплату праці (30) втілюються в готову продукцію (100), призначену для продажу. Далі готова продукція продається (реалізується). У процесі продажу (реалізації) до її виробничої вартості (100 грошових одиниць) додається вартість додаткова, яка визначається на ринку та на рівні суспільно необхідних витрат. У нашому випадку це 20 грошових одиниць. Вартість знову набуває грошової форми.

А.8. Побудова двоїстого (подвійного) відображення господарських фактів- явищ та процесів у системі рахунків: принцип подвійного запису; А.8.1. Загальний підхід; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.8. Побудова двоїстого (подвійного) відображення господарських фактів- явищ та процесів у системі рахунків: принцип подвійного запису

А.8.1. Загальний підхід

У бухгалтерських рахунках відображають стан та зміни стану, рух (у розумінні зменшення або збільшення) господарських фактів-явищ і процесів, тобто збільшення засобів або їх джерел чи зменшення відображається окремо.

Розподільне відображення цих процесів необхідно для того, щоб по кожному господарському факту-явищу або процесу просто й легко можна було б отримати дані про кількісні і вартісні характеристики, наприклад, матеріалів, які надійшли чи вибули, або інших засобів господарювання. Такі дані потрібні для оперативного керівництва, проведення оперативного контролю чи аналізу.

Як було зазначено, господарські факти-явища або процеси відображаються на рахунках взаємопов’язано. Суть цього моменту зводиться до того, що запис господарських операцій на одному рахунку викликає необхідність запису цієї операції на іншому, кореспондуючому рахунку.

При подвійному відображенні господарських операцій у системі рахунків суттєвою ознакою є те, що одна й та сама сума відображається на двох рахунках, тобто двічі. А цей факт — об’єк­тивна необхідність визначення нового стану двох аспектів господарювання — продуктивних сил і виробничих відносин. З одного боку, це може бути результатом збільшення або зменшення масштабів господарювання, тобто коштів, які знаходяться в господарстві. З іншого боку, це може бути викликано зміною в структурі продуктивних сил або виробничих відносин. Звідси випливає висновок: подвійне (двоїсте) відображення господарських операцій вимагає, щоб кожна господарська операція, яка отримала вартісне визначення на підставі оцінки на ту саму суму, була записана один раз у одному, другий раз — іншому рахунку, або кількох кореспондуючих рахунках.

Подвійне (двоїсте) відображення господарських фактів-операцій — процес відображення в бухгалтерському обліку об’єктивно існуючої подвійності (двоїстості) суті, характеру, процесу господарювання як єдності продуктивних сил і виробничих правових відносин і подвійності (двоїстого) характеру кругообороту засобів господарювання і джерел їх утворення. Воно викликано двоїстим (подвійним) характером категорії вартості, в якому виражені усі елементи (складові) процесу господарювання: об’єкти та суб’єкти.

 

 ...  6



Обратная связь

По любым вопросам и предложениям

Имя и фамилия*

Е-меил

Сообщение*

↑ наверх